б солідарність. Усі мусять допомагати у вивченні відповідних економічних, технічних, політичних і фінансових структур, яких безумовно вимагає встановлення нового суспільного порядку солідарності» [16]. Безробіття - це одне з найважливіших питань, що стоять на дорозі цивілізації людської праці, його подолання сприятиме побудові цивілізації солідарності.
1.3.4. Праця для людини, а не людина для праці (теорія Кароля Войтили)
Найдосконалішим витвором природи є Людина.
Протягом тисячоліть своєї історії людство сформувало цінності, на ґрунті яких створюється сучасна цивілізація. В економічній сфері - це товарно-грошові відносини, ринок, який регулює виробництво і споживання, вільне підприємництво. У політичній сфері - це правова держава, що функціонує на підставі демократичних законів і правил. У духовній - видатні досягнення науки і твори мистецтва, високоморальні норми поведінки людей.
Система загальноцивілізаційних цінностей поступово об’єднує людство у неподільну цілісність, а це, до речі, і є сучасна світова цивілізація. За своєю суттю вона індустріальна і техногенна. Наприкінці минулого століття цивілізація перейшла на рівень вище і стала постіндустріальною, інформаційною, що пов’язано, перш за все, із розвитком новітніх цифрових технологій. Окремо необхідно відзначити, що її особливістю є «ноосферність», розумність; їй притаманні багатополюсність, сегментарність, суперечливість.
У теперішній час сучасна цивілізація досягла такого ступеню еволюції, коли розум стає визначальним у діяльності людини. Людина є одним із творців наукового знання, без якого вона не може досягти дійового розвитку своїх сутнісних сил, висот у пізнанні і розвитку своїх творчих здібностей і якостей. Не може вона осмислити дійсність в її минулому, теперішньому і майбутньому, поєднати в собі елементи матеріального світу, завдяки своїй тілесній природі. Людина перевищує всі тілесні речі завдяки своїй духовній природі, вона є єдністю душі і тіла. «Тому що, які помисли в душі його, такий і він» [47]. Недопущення екологічних катастроф, агресії і тероризму, національне примирення, взаємна злагода і довіра - ось до чого сьогодні потрібно прагнути.
Праця розглядається як фізіологічна базова потреба. «Праця означає людина, людина працююча» [11]. Власне кажучи, погляд на людську працю є першою і характернішою рисою міркувань Іоанна Павла II. Основне значення має гідність людської особи, людини працюючої, із неї походить значна повага до праці. Рід виконуваних занять у цьому сенсі становить другорядну річ. «У кожному своєму образі праця заслуговує на повагу, тому що в основі кожної праці завжди стоїть живий суб’єкт: людська особа. Звідси праця бере свою цінність і гідність» [16].
Християнська концепція праці виходить із людини і має завданням виховання солідарності праці з особою. «Праця вирізняє її з-серед решти творінь, діяльність яких, пов’ язану зі збереженням життя, не можна назвати працею - лише людина є до неї здатною, і лише людина заповнює нею своє буття на землі. Таким чином, праця містить у собі особливу ознаку людини і людства, ознаку дієвої особи в спільноті осіб - а ознака та становить її внутрішню кваліфікацію, констатує саму її природу» [3].
Тут необхідно було б згадати про суб'єктивні й об'єктивний аспекти праці. «Перша основна цінність праці є сама людина - її суб'єкт. З цим одразу узгоджується дуже важливий внесок етичної природи: оскільки є правдою, що людина є призначеною та створеною для праці, тобто над усім праця є «для людини», а не людина «для праці». Відповідно до цього суб'єктивне значення праці є первинним перед об'єктивним. Отже, різна праця, виконувана людьми, може мати більшу, аніж мешу, об'єктивну цінність. Однак потрібно зазначити, що кожна з них над усім визначається мірою гідності самого суб'єкта праці, тобто особи: людини, яка її виконує» [3].
» следующая страница »
1 ... 14 15 16 17 18 1920 21 22 23 24 ... 171