2. Факт, що середній дохід у третинній групі високий, не обов’ язково повинен означати, що і продуктивність у ній теж висока. Наприклад, спроможність до привласнення багатства може бути пов’язана з умінням домагатися вигідних контрактів, із наявністю необхідної для цього чинності. Тут, до речі, слід згадати про розроблену Т. Вебленом теорію «безплідного класу» («leisure class»).
3. Розвиток третинного сектору не завжди повинен розглядатися як ознака прогресу. Таким він є лише тоді, коли сам стає результатом технічного прогресу, що вивільняє робочу силу із сільського господарства і промисловості.
На думку авторів, процес вивільнення трудових ресурсів із сільського господарства є неминучим, і нині важливо передбачити та запланувати їх трансформацію у ті сфери економіки, що потребують значного розвитку, або без розвитку яких подальший розвиток народного господарства є сумнівним.
У 1998 р., як і в попередні роки, на формування робочої сили країни значною мірою впливала демографічна ситуація. Вона в основному характеризувалася прогресуючою тенденцією старіння населення, зниженням рівня народжуваності, відносно стабільним рівнем високої смертності та значною міграцією населення.
На чисельність населення працездатного віку впливають зміни у співвідношенні осіб - тих, які набувають працездатного віку, та тих, які вибувають із працездатного віку.
У зв’язку з тим, що тепер працездатного віку набувають особи, які народились у середині 80-х років (коли народжуваність була високою), на фоні високої смертності населення працездатного віку, перші будуть переважати над кількістю осіб, які вибули з цього віку. Це явище й обумовлює
поступове зростання чисельності населення у працездатному віці, починаючи з 1997 р..
Стійке зростання чисельності працездатного населення у працездатному віці за 1997 - 1998 рр. спостерігалося в Автономній Республіці Крим, Закарпатській, Івано- Франківській, Рівненській, Тернопільській та Київській областях, і в м. Києві, у 1998 р. - у переважній більшості областей.
У майбутньому приріст працездатного населення спричинить зростання пропозиції робочої сили на регіональних ринках праці.
Структурна переорієнтація економіки визначила істотні зміни у кількості, структурі зайнятого населення та сферах застосування його праці.
Протягом 1998 р. продовжувалося скорочення чисельності населення, зайнятого в усіх сферах економічної діяльності. Разом із тим, порівняно з попередніми роками, темпи цього скорочення дещо уповільнились. Так, якщо за 1995 - 1997 рр. зайнятість щорічно скорочувалась у середньому на 609,5 тис. осіб, то у 1998 р. порівняно з 1997 р. - на 248,9 тис. осіб (чисельність зайнятих у 1998 р. становила - 22348,7 тис. осіб проти 22597,6 тис. осіб у 1997 р.).
З кожних 100 працівників, зайнятих в економіці (у тому числі в колективних сільськогосподарських підприємствах), 50 - становлять жінки, 17 - молодь, у віці 15 - 28 років, 14 - особи, які отримують пенсію за віком, на пільгових умовах та по інвалідності.
У 1998 р. з різних причин залишили робочі місця 2,7 млн. працівників (17,8 % працівників, зайнятих у галузях економіки), із них 0,2 млн. осіб, або 1,6 % загальної кількості працівників - через скорочення на виробництві. При цьому 2,1 млн., або 14,0 % осіб, були працевлаштовані на інших підприємствах та організаціях, а решта (0,6 млн. осіб) самостійно знайшли заняття або стали безробітними.
Праксеологічна парадигма, як ми це намагалися довести, полягає у тому, що зв’язок між наукою та реалізацією її здобутків відбувається у площині тісної взаємодії, яка у свою чергу полягає в наступному: первинним є аналіз стосунків та відносин, що склались в економіці з подальшим їх вивченням та співставленням з існуючими теоретичними розробками. Досить часто практика, що представляється економікою, дає матеріал для великих теоретичних новинок, які згодом стають каталізаторами прискорення розвитку економіки.
» следующая страница »
1 ... 17 18 19 20 21 2223 24 25 26 27 ... 171