Так, останнім часом, під впливом змін в економіці, сформувалось декілька нових, вартих уваги поглядів-теорій в економічній науці. Однією з таких є техногенна теорія П. Ромера. Ось деякі з постулатів цієї теорії. Маркс запевняв, що капіталізм буде робити багатих багатішими, а бідних ще біднішими. У кінцевому рахунку бідні стануть настільки численними та незадоволеними, що влаштують світову революцію. Приватну власність буде скасовано, і настане нова ера братерства. Цей висновок Маркса виявився помилковим. Капіталізм поширив багатство серед всього суспільства. Нинішній робітник має дві машини і витрачає 800 доларів тільки на сезонний білет на футбол. Але Маркс був правий, стверджуючи руйнівні наслідки промислової революції.
П. Ромер доводить, що інформаційна революція теж принесе свої зрушення. «Знання і кваліфікація постійно зростатимуть в ціні, а некваліфікована праця - падати». Конкуренція, проте, не буде послаблюватись, а ставатиме дедалі жорсткішою.
Учений-економіст Д. Рікардо є одним з авторів закону спадної продуктивності. Згідно з його твердженнями, у міру того, як дедалі більше ресурсів залучатимуть до одного фіксованого ресурсу (наприклад, все більшій кількості селян доведеться обробляти один акр землі), тим меншим буде додатковий продукт. Якщо один робітник може виростити 100 качанів капусти, а два - 200 качанів, то троє виростять тільки 250 качанів, а 10 чи 20 будуть лише заважати один одному, зачіплюючись за качани. Рікардо зважав лише на два ресурси - капітал та працю. Додаючи до них третій - технологію, він скасовує закон Тюрго - Рікардо. П. Ромер не додає на свій акр землі робітників, він додає технології - нове насіння, добрі добрива й пестициди, поліпшену іригацію. I тому у П. Ромера дохід не падає, а стабільно росте.
Якщо подивитись на економіку України крізь призму теорії П. Ромера, то можна погодитись, що технології - це ті ліки загального призначення, які можуть оздоровити стан здоров’я.
Цілком логічно, що особливу роль тут відіграє праксеологічний підхід, який прагне підвести до вищої форми усвідомлення життя, пізнання життєдіяльності людини, переосмислення і пошуку нових шляхів самовдосконалення.
1.3.6. Релігійні аспекти праці
Із запровадженням християнства на Русі відбулася зміна духовних орієнтирів слов’ян, які суттєво вплинули на трансформацію їхньої свідомості та повсякденної діяльності. Адже зрозуміло, що протягом короткого часу не може змінитися духовна сфера людини. Тому в ті давні часи тісно переплітались елементи старої язичницької віри і нової - християнської, що відповідала духовним та соціальним запитам суспільства. Відтоді вікові надбання українців почали містити в собі елементи традиційної та нової культури і побуту.
Для розгляду поняття «праця» у релігійному аспекті обов’ язково необхідно згадати, що першою слов’ янською Біблією вважається Острозька Біблія (1581), друкована кирилицею. Незважаючи на деякі неточності її перекладу, вона протягом 350 років була основною для всього східнослов’янського регіону. Прикладом зближення релігії і національного збагачення традицій народу є діяльність Острозької і Києво-Могилянської академій.
Другий етап перекладу Біблії українською мовою пов’ язують із П. Кулішем та І. Полюєм. Ними було зроблено літературний переклад, на жаль, доволі далекий від оригіналу. Повний аутентичний переклад Біблії українською мовою було зроблено Митрополитом Іларіоном (І.І. Огієнком) - друковане видання побачило світ у 1957 р.. Відтоді, можна сказати, розпочалось «українське національне розуміння» Святого Письма.
Біблія виводить три головні стовпи людської цивілізації:
1. Визнання божественної влади, з якої випливають невід'ємні моральні життєві напрями (Вих. 20,1.18).
2. Пошана гідності людини, створеної до образу і подоби Бога (Бут. 1,26-27).
» следующая страница »
1 ... 18 19 20 21 22 2324 25 26 27 28 ... 171