На динаміку ефективності виробництва впливає велика кількість факторів різного характеру: підвищення рівня механізації та автоматизації, заміщення праці робітників у виробничих процесах за рахунок технологічних зрушень, зростання капіталоозброєності, якості робочої сили, розробка прогресивних форм організації праці. Однак всі ці процеси створюють лише потенційні можливості для підвищення ефективності виробництва. Її реальне підвищення вже всіляко залежить від управління, від його якості та ефективності. У зв’язку з цим звернемо увагу на зміну сучасного процесу управління — його об’єктів.
Як зазначає відомий дослідник проблем управління П. Друкер
, на порозі Першої світової війни мало хто звертав увагу на те, що управління
(менеджмент) взагалі існує: абсолютна більшість економічно активного населення була абсолютно не пов’язана з управлінням. Так, у високороз- винених країнах склад цієї більшості був такий: а) домашня прислуга (у Великій Британії того часу це найбільш масова професія — близько третини всіх зайнятих в економіці); б) фермери (власники та робітники сімейних ферм, які становили, окрім Великої Британії та Бельгії, майже половину населення); в) промислові робітники (найбільш швидко зростаюча на той час професійна група, яка у США станом на 1925 році становила близько 40% сукупної робочої сили).
На сьогодні домашня прислуга як помітний прошарок економічно активного населення практично зникла. Питома вага фермерства в економічно розвинутих країнах становить не більше 3—5% населення. Професійна доля індустріальних робітників нагадує долю фермерства: на противагу бурхливому зростанню їх чисельності у першій половині XX ст., сьогодні їх абсолютна і відносна кількість різко зменшується. Якщо в середині 80-х років питома вага промислових робітників у загальній кількості займаних у США становила 18%, то до кінця століття вона не перевищувала 10%, тоді як обсяг виробництва американської промисловості збільшився більш ніж у 1,5 раза. А найбільш численною професійною групою в даний час у США є категорія «управлінців та службовців», яка становить більш ніж 30% всіх зайнятих.
Це і зробило управління головним фактором сучасної соціально-економічної трансформації, забезпечило можливість вперше в історії людства продуктивно використовувати дедалі більшу чисельність високоосвічених і висококваліфікованих робітників. До Першої світової війни аксіомою вважалася теза А. Сміта: національна або регіональна економіка повинні ґрунтувати свій господарський розвиток на використанні традиційних видів промислу й на цій основі брати участь у міжнародному поділі праці. Але в роки Першої світової війни вперше на масовій основі мільйони людей диверсифікували напрямки своєї професійної діяльності, перетворившись з малоосвічених селян на робітників. Зробити це без управління було неможливо. Згодом ідеї масової професійної освіти були використані в деяких колишніх аграрних країнах, зокрема в Японії та Південній Кореї, інших так званих нових індустріальних країнах, які значною мірою сприяли разючій трансформації цих країн в історично короткі строки.
Протягом 20—30-х років минулого століття управління інфільтрує в усі сфери виробництва, при цьому саме перебуває у стані постійної трансформації. Так, перші системи управління були побудовані на тих самих організаційних засадах, що й армія — сфера суспільства, де на той час існувала постійна організаційна структура. У зв’язку з цим адміністративно- командна структура швидко проникає у практику державного управління та бізнес. Однак у 20—30-ті роки здійснюється одна з перших масових децентралізацій управління з метою поєднання переваг великих і малих господарських форм. З’являється маркетинг як спроба використати принципи ефективного управління у сфері збуту продукції. Бухгалтерська справа з функції простого рахівництва перетворюється на знаряддя фінансового аналізу і контролю. Феноменальні зміни відбулися у функції планування, яке здійснило стрибок від вирішення обмежених завдань швидкого розгортання військового виробництва до забезпечення функціонування складних систем управління, заснованих на статистиці, аналітичній логіці, економіко-математичному моделюванні тощо.
» следующая страница »
1 ... 43 44 45 46 47 4849 50 51 52 53 ... 350