, що тіньові процеси — це протизаконні процеси, прямо чи опосередковано пов’язані з вилученням нетрудових доходів
, являють собою сукупність нелегальних господарських дій, які продукують кримінальні злочини
, що тіньова економіка являє собою приховану форму приватизації соціалістичної державної власності
і т.ін. Водночас опанування проблематики економічної патології і підвищення рівня теоретичного дослідження до рівня нормативної економіки дало змогу вже на цьому початковому рівні продукувати цілий ряд конструктивних ідей, які значно збагатили науковий інструментарій, розширили теоретичні інваріанти наукових парадигм, дали змогу започаткувати перспективні напрями наукових досліджень. Так, наприклад, окремими вченими були висунуті пропозиції щодо створення самостійної спеціальної міждисциплінарної галузі гуманітарної науки — економічної кримінології
. Завданнями нового наукового напряму мало стати вивчення теоретико-методологічних проблем сутності, динаміки, причин розвитку, умов подолання тіньової економіки, організація інформаційно-аналітичного забезпечення таких наукових досліджень, розробка моністичного підходу на стику економіки та юриспруденції до розуміння феномену тіньових економічних процесів. Потрібно зазначити, що запропонований науковий напрям був започаткований у Росії, тоді як в Україні йому поки що не знайшлось місця, що, безумовно, не могло не позначитись на гальмуванні наукової розробки вказаних проблем, на переведенні дуже продуктивного наукового напряму в розряд своєрідних тіньових досліджень.
У 90-і роки, незважаючи на суттєві зовнішні труднощі для розвитку будь-якої науки, ситуація у суспільстві була настільки насичена соціально-патологічним матеріалом, що він дав змогу просунути науковий доробок на відстань, яка була б нездоланною для менш бурхливого на криміногенні процеси періоду. За цей час проблеми тіньової економіки були суттєво поглиблені та розширені за рахунок дослідження процесів економічної злочинності, корупції, організованих форм кримінальної діяльності — ядра сучасної тіньової економіки, дослідження маргінальних форм девіантної економічної діяльності — сімейної, другої економіки. З’являється й активно розбудовується надзвичайно багатий на інтеграційний потенціал науковий напрям — економічна безпека.
Активне опрацювання проблематики тіньової економіки у 90-і роки привело до умовного її поділу на два табори, які В. Рутгайзер залежно від системи поглядів запропонував визначити ліквідаторами і конструктивіста-
ми.
Ліквідаторський підхід (репресивний) як науковий напрям дослідження тіньової економіки формувався під впливом панівної ідеологічної доктрини, яка не знаходила місця системній девіації при соціалізмі як елемента власної основи його базових відносин. Звідси необхідність спирання лише на радикальні методи протидії тіньовій економіці шляхом їх видалення насамперед засобами правоохоронної діяльності. У подальшому цей напрям доктринально еволюціонував, але особливості цього підходу до вирішення проблеми тіньової економіки в сучасному суспільстві принципово не змінилися. Сутність його можна звести, з одного боку, до надлишкової сатанізації феномену тіньової економіки, віднесення до неї лише кримінальних проявів, принципової неможливості будь-яких стосунків з її суб’єктами щодо зміни характеру опозиції державна влада-тіньо- ва економіка і необхідність всілякого обмеження, застосування більш широкої і дієвої системи інструментарію кримінально-правового обмеження.
Один з фундаторів розробки проблем тіньової економіки в СРСР Ю. Козлов вважав, що «тіньова економіка складається не тільки з кримінальних секторів, пов’язаних з безперервним зростанням протягом останніх десятиріч економічної (насамперед організованої) злочинності — розкрадань, хабарів, приписок, спекуляції, контрабанди, порушень правил валютних операцій і т.ін. Являючи собою вельми складне утворення, тіньова економіка включає і численні різновиди підпільного підприємництва, які не підпадають під дію статей кримінальних кодексів союзних республік (наприклад, несанкціонована індивідуально-артільна діяльність, приватне і колективне підприємництво на базі орендно- підрядних відносин у сільському господарстві і т.ін.). Однак абсолютна більшість видів тієї тіньової «ділової» активності залишається все-таки явно протиправною, тобто зв’язаною із систематичними порушеннями як чинних норм права (адміністративного, трудового, цивільного, господарського), так і відомчих актів, що регулюють господарську діяльність. Тим самим навіть некримінальні сфери тіньової економіки залишаються вельми криміногенними—за певних умов протиправні прояви неминуче переростають у злочинні.»
» следующая страница »
1 ... 39 40 41 42 43 4445 46 47 48 49 ... 350