Легальний сектор економіки наповнюється різними формами кримінального промислу, псевдоугодами, оборудками, псевдорозрахункови- ми операціями, пов’язаними з упровадженням у безготівковий платіжний обіг фіктивних грошових коштів (оборудки з використанням різних псевдорозрахункових комбінацій за допомогою кредитових і дебітових авізо, векселями тощо) та капіталів злочинного походження, їх відмиванням, ухиленням від оподаткування тощо
.
Наведена осяжна цитата дає досить повне уявлення про концептуальні засади поглядів дослідження, запропоновану ним логіку тінізації економічних відносин. Слід звернути увагу на невирішені, на наш погляд, проблеми, що стосуються дослідження процесів тінізації соціально- економічних відносин.
По-перше, якщо йдеться про економіко-кримінологічний метод дослідження феномену тіньової економіки, то логічно очікувати звертання до пошуку об’єктивних причинних механізмів тінізації. На відміну від цієї вимоги, перед нами феноменальний, тобто відрізаний від визначених причинних факторів розвиток тіньового потенціалу, який відбувається в абстрактному просторі і який сам через своє ж опосередкування стає основою трансформації доходів злочинного походження в базу розширеного відтворення протиправних капіталів і криміногенного потенціалу суспільно-економічних відносин, відсутні визначені критерії такої трансформації в якісно новий рівень їх розвитку, відома «розмитість» цих критеріїв. Звичайно, реальний розвиток суспільних відносин відбувається діалектично, але потрібна і метафізика визначення, дефініція. Слід звернути увагу і на те, що взагалі процес трансформації злочинно набутих доходів у розширену базу скоєння нових злочинів є не одномоментним актом в історії злочинності, а закономірно притаманний професійним формам злочинності, які в новітній історії нашої країни не є винятком, але ж ми пов’язуємо феномен тіньової економіки саме з періодом, окресленим як остання чверть XX століття. І, нарешті, по-друге, щодо декларованого вченим зв’язку між розробкою організаційно-правових заходів боротьби з легалізацією і відмиванням капіталів злочинного походження та появою назви «тіньова економіка». На наш погляд, такий зв’язок має трохи ширший характер: як відомо, на процеси відмивання грошей було звернуто увагу наприкінці вісімдесятих років у зв’язку з появою величезних капіталів, отриманих від наркоторгівлі. Назва ж «тіньова економіка» з’являється на два десятиріччя раніше, асинхронно з загостренням проблеми протидії легалізації злочинно отриманих доходів.
Наведені точки зору на сутність тіньової економіки окреслюють основне коло сучасних концепцій їх соціально-економічної природи. Незважаючи на досить активний розвиток цих досліджень, вони, на наш
погляд, ще не повною міроюю сприяють розробці дієвої доктрини деті- нізації вітчизняної економіки.
2. Генеза кризи державного управління. Роль відносин управління у виникненні феномена тіньовоїекономіки
Дослідження соціально-економічного феномена тіньової економіки передбачає визначення його через більш фундаментальні категорії. Як такі доцільно використати категорії «управління», «кризове управління».
Інститут управління за останні півтора століття його існування як соціально-економічного чинника невпізнанно змінив, оновив соціально-економічні умови життя у високорозвинених країнах світу. Тільки ініційований промисловим переворотом перехід до індустріального суспільства привів до становлення такого типу знання, яке сьогодні отримало назву «управління». Невипадково до когорти піонерів науки управління відносять Ф. Тейлора, А. Файоля, Г. Форда та інших організаторів виробництва, які вперше поставили і вирішили проблему по’єднання людини, техніки і знання в єдину динамічну систему. Загальні інтеграційні функції управління збереглися і понині: перетворювати потенційні ресурси виробництва у взаємодіючі його фактори, зробити багатьох потенційних учасників виробництва здатними до здійснення спільної діяльності за допомогою встановлення загальних для них цілей і цінностей, створення структур з координації їх зусиль, а також навчання та підготовки. Однак кожна з функцій управління за цей час суттєво змінилася, передовсім у зв’язку з тим, що якісно змінився склад робочої сили—головного ресурсу сучасного виробництва.
» следующая страница »
1 ... 42 43 44 45 46 4748 49 50 51 52 ... 350