• забезпечення необхідного рівня державного управління соціально-економічними, політичними процесами, здатності до виживання у кризових та екстремальних умовах, внесення вкладу у міжнародне співтовариство;
• забезпечення розвитку потенціалу можливого силового тиску, тобто здатності держави відстояти свої інтереси силовими засобами перед іншими державами.
На початку 2000 року Центром фінансово-банківських досліджень Інституту економіки РАН було запропоновано сформувати чотири групи порогових значень: 1) макроекономічні показники, що відображають головні, принципові аспекти національних інтересів, які затверджуються на урядовому рівні; 2) порогові значення, що розкривають і конкретизують ці головні аспекти і затверджуються Мінекономрозвитку; 3) порогові значення функціонального і галузевого рівня, що затверджуються відповідними міністерствами і відомствами; 4) порогові значення економічної безпеки регіонів
.
Для забезпечення створення ефективної системи показників-інди- каторів соціальної, економічної безпеки велике значення має методологічний підхід, згідно з яким в основу побудови цієї системи слід покласти базовий індикатор, який є вихідним для розрахунків інших. Першорядне значення для визначення базового індикатора має розвиток соціальної сфери.
Визначальна роль у вимірюванні соціальних характеристик суспільства належить трьом індикаторам: 1) питома вага населення з доходами нижче прожиткового мінімуму, 2) співвідношення доходів 10% найбільш забезпеченого і 10% найменш забезпеченого населення, 3) співвідношення середньодушового доходу і прожиткового мінімуму
. Світовий досвід свідчить про те, що небезпека соціальної конфліктності є мінімальною, якщо питома вага населення з доходами нижче прожиткового мінімуму становить 7—10%, а розрив між доходами багатих і бідних членів суспільства не перевищує 10 разів.
У процесі визначення переліку порогових значень індикаторів економічної безпеки для України суттєвого значення набуває питання про включення спеціального індексу, що характеризує розвиток людського потенціалу до цього переліку. Цей показник — індикатор розвитку людського потенціалу (ІРЛП), який, починаючи з 1990 року, широко використовується у дослідженнях ООН. Він визнаний у світовій практиці як найбільш репрезентативний, узагальнюючий показник соціального прогресу, безпеки особи та соціально-економічних умов її розвитку.
Цей індекс являє собою інтегральний показник, що відбиває динаміку змін таких параметрів: очікувана тривалість життя, питома вага грамотних у всьому дорослому населенні, питома вага учнівської молоді початкових, середніх і вищих навчальних закладів у відповідних вікових групах і рівень добробуту країни, який вимірюється як відношення ВВП на кількість населення країни.
Слід звернути увагу у зв’язку з цим на відсутність в Україні як достатнього досвіду розробки та застосування відпрацьованої статистичної бази, так і самої більш-менш розвинутої системи установ, які здійснюва- ли б подібні розрахунки та проводили постійний моніторинг розвитку індикаторів безпеки, що є суттєвою загрозою національній безпеці.
Однією із потенційно важливих сфер застосування індикаторів-по- казників системи економічної безпеки в Україні є проведення експертизи найважливіших законодавчих та нормативних актів при розробці державного бюджету, прийнятті інших важливих рішень; необхідно здійснювати експертизу їх відповідності інтегральним показникам безпеки, забезпечення прийняття рішень, які не сприяють погіршенню динаміки соціально-економічного розвитку.
Функція проведення контролю та нагляду за економічною безпекою, отримання інформації про її стан є важливою складовою сучасного механізму національної безпеки.
» следующая страница »
1 ... 34 35 36 37 38 3940 41 42 43 44 ... 350