Головним інструментом державного підприємництва є Федеральна контрактна система (ФКС) — найважливіший сегмент «державного господарського блоку» органів управління, організації і регулювання економіки, інструмент управління коштами федерального бюджету. В цілому через контрактний, тобто господарсько-договірний і адміністративно- управлінський механізм держава перерозподіляє основну масу фінансових, економічних, трудових і нематеріальних ресурсів серед державних підрядників.
У розвинених країнах Заходу з їх механізмами еволюційного розвитку державний ринок — продукт розвитку загальнонаціонального ринку на певному етапі його функціонування. Державний ринок в його сучасному вигляді остаточно склався внаслідок перетворення держави у ХХ столітті на «головного суб’єкта підприємництва» та банкіра — замовника товарів та послуг для потреб державного споживання. У США, наприклад, питома вага державного господарювання у ВВП тільки у секторі створення товарів і послуг для потреб державного споживання становить 2225% ВВП, в країнах Західної Європи ще більше — 30 — 40% ВВП. Уряд США—найзначніший власник в країні, на його долю припадає, за різними оцінками, до 25% всього національного багатства.
Особливу функцію у державному господарюванні має Федеральна контрактна система, її адміністративно-господарський і економіко-пра- вовий механізм. ФКС у механізмі державного господарювання є головним знаряддям управління державним ринком товарів та послуг, цим, без перебільшення, найбільшим ринком у США. ФКС одночасно є і головним інструментом держави щодо мобілізації і концентрації економічного, науково-технічного, промислового і військово-технічного потенціалів країни для здійснення стратегічних і тактичних завдань національної безпеки.
Домінуюче значення ФКС як механізму державно-капіталістичного планування суспільного виробництва особливо виявляється у діяльності федеральних відомств, що належать до Державного науково-технічного комплексу
, який встановлює свої господарські зв’язки з різними секторами економіки тільки на контрактних (договірних) засадах. Саме в цій сфері застосовується пакет найбільш досконалих і складних за своєю формою федеральних контрактів і здійснюється жорсткий фінансовий контроль за їх виконанням з метою виключення для держави ризику науково- технічного або економічного прорахунку, що було настільки характерним для цієї сфери у 1970 — 1980-х роках.
Державне регулювання економіки США, що спирається на федеральний бюджет, оподаткування і федеральні контракти на товари і послуги для потреб державного споживання, — це багатоплановий адміністративно-управлінський процес. ФКС як найважливіший і невід’ємний елемент цього державно-господарського комплексу у процесі еволюції американської адміністративної системи на початку ХХ! століття інтегрує у свою організаційну структуру такі невід’ємні компоненти:
1. Державний адміністративно-управлінський механізм: «держава- підприємець» — Конгрес — президент — «блок відомств-замовників товарів та послуг» — «держава-замовник».
2. Державний модифікований ринок товарів, послуг та НДДКР: американські корпорації — федеральні підрядники, «безприбуткові корпорації» та субпідрядники різних рівнів — постачальники федеральної казни.
3. Акумульовані ресурси федеральної казни: федеральний бюджет; всі форми федеральної та інтелектуальної власності і матеріальних ресурсів, які надаються державою корпораціям-підрядникам для виконання її замовлень щодо забезпечення державних потреб; фінансово-матеріальні ресурси із зовнішніх джерел (кредити, позики, застави, страхування, гарантії, інвестиції, закладні, боргові зобов’язання під основний капітал та інші види майна і гарантії приватного сектора, а також іноземний капітал, фонди міжнародних організацій державного та недержавного видів).
» следующая страница »
1 ... 271 272 273 274 275 276277 278 279 280 281 ... 350