Детінізація економіки у контексті трансформаційних процесів

У зв’язку з цим, якщо адміністрація Клінтона головний акцент у кад­ровій політиці робила на скороченні штатів і проведенні режиму економії, то Управлінська ініціатива Буша вперше переносить наголос на розвиток людського потенціалу, розширення інвестування у підготовку кадрів, який повинен бути тісно узгоджений із загальною цільовою місією феде­ральних відомств.

Головна рахункова палата Конгресу у своїй доповіді за 2001 рік вклю­чила функцію управління людськими ресурсами у перелік проблемних, здійснення якої на рівні сучасних вимог є стохастичним процесом, який має високий ризик небезпеки щодо зниження рівня її наповнення. Було визнано, що на погіршення ситуації вплинуло нераціональне скорочення персоналу, проведене у 1990-х роках. Коментуючи стан справ з людськи­ми ресурсами у федеральних відомствах, палата відзначила, що головна проблема виявляється у відсутності послідовного стратегічного підходу до регулювання потоків людського капіталу, до управління, накопичен­ня та збереження його в урядових структурах. Оцінка стану справ була проведена з урахуванням чотирьох факторів: ступеня включення робіт­ників у систему управління, наявності успіхів у формуванні культури, що орієнтована на результат, щодо якості лідерства і вміння управляти талан­тами. Як наслідок, функція управління людськими ресурсами потрапила у число факторів ризику. Головна причина цього була пов’язана, очевид­но, з тим, що у федеральних установах працівників традиційно розгляда­ли крізь призму бюджетних витрат, а тому скоріш як видатки, які необ­хідно скорочувати, а не як актив, який необхідно розвивати і підвищува­ти у вартості.

Для стратегічного управління персоналом адміністрація Дж.Буша слідом за Управлінською ініціативою внесла на розгляд Конгресу закон «Про гнучкість в управлінні», який надає керівникам федеральних відомств великі можливості для маневрування зі ставками, штатним роз­кладом; для скорочення строку оформлення на роботу спрощує процеду­ру відбору кандидатів. Правила цивільної служби змінені таким чином, що різниця, яка має місце між федеральною службою і приватним бізне­сом, може бути суттєво згладжена.

Адміністративно-бюджетне управління (АБУ), яке є відповідальним за впровадження Управлінської ініціативи, відзначило, що переважна більшість відомств дуже сумлінно поставилось до подолання проблем в управлінні людськими ресурсами. Воно прогнозує, що до середини 2004 р. основна маса агентств вийде з «червоної» зони ризику небезпеки. Особ­ливо відзначалося посилення об’єктивності оцінок роботи, насамперед вищого керівництва федеральної служби. Це, зокрема, виявилось у тім, що якщо у 2001 році, на початку впровадження Управлінської ініціативи 85% вищих керівників в уряді отримали за підсумками вищу оцінку за ефективність, то вже у 2003 році у багатьох агентствах цей показник зни­зився до 40 — 50%. Це, на думку фахівців АБУ, свідчить про те, що фор­малізм у відношенні до Управлінської ініціативи поступається місцем ус­відомленню її необхідності.

Масштабні зусилля федеральних структур США щодо реформуван­ня державно-адміністративної системи, перетворення її на об’єкт націо­нальної безпеки створюють умови для подальшого піднесення ефектив­ності держави, зниження рівня конфліктності у суспільстві, зокрема між центральними та периферійними системами управління, детінізації діяль­ності останніх. Вивчення досвіду США щодо реформацій у сфері безпеки державного управління має величезне значення для України, досягнення якої у сфері реформування державно-адміністративної системи як фак­тора національної безпеки поки що відстає від потреб життя.

Водночас слід підкреслити, і досвід успішних країн аграрної цивілі­зації зайвий раз це підтверджує, що фактор державного управління для таких країн є значно вагомішим, аніж для розвинених країн Заходу. Це пов’язано з тим, що наздоганяюча модель — «розвиток під зовнішнім тис­ком», яку використовують перші, побудована на найвизначнішій, най­активнішій ролі суб’єкта державного управління, його здатності бути твор­цем, локомотивом реформ, будівничим мережі інтеграції соборного су­спільства, мережі комунікативних детінізаційних зв’язків між «великим» і «малим» суспільствами, розглянутих нами у

 

« Содержание


 ...  280  ... 


по автору: А Б В Г Д Е Ё Ж З И Й К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Э Ю Я

по названию: А Б В Г Д Е Ё Ж З И Й К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Э Ю Я