Господарські операції державного ринку у зв’язку з їх багатомільярдним обсягом також перебувають під контролем федеральних судових органів: апеляційних судів або судів за претензіями. Корпорації — генеральні підрядники окрім апеляційних органів федеральних відомств мають право подавати свої претензії до федеральної судової системи. Остання, стосовно до управління державними контрактами і їх реалізації, включає федеральні суди штатів, Апеляційний суд США, Суд федеральних претензій США, Верховний суд США, а також Управління претензій за контрактами. Федеральним законодавством судам надане виключне право розгляду економічних (господарських) спорів між державою-замов- ником і підрядниками. Їм же надане право на здійснення контролю за господарською діяльністю урядових органів і її відповідністю федеральному законодавству і законам штатів. Нарешті, державний контроль за виконанням контрактів федерального рівня і розгляд претензій між дер- жавою-підприємцем і постачальниками — корпораціями-підрядниками здійснює Державний арбітраж. Він організаційно входить у внутрішню структуру федеральних відомств-замовників.
Значний внесок у розвиток систем безпеки державного управління був здійснений адміністрацією демократів на чолі з Президентом Клінтоном, яка прийшла до влади на хвилі нової геополітичної ситуації, обумовленої закінченням холодної війни, припиненням військово-політичної конфронтації з колишнім СРСР і загостренням глобальної конкуренції. Вона висунула у 1993 році широку соціально-економічну програму «Нове бачення Америки: наука, техніка й економічне зростання». Як наслідок економічна стратегія країни в 1990-ті роки була націлена на радикальну перебудову державної економічної, військово-технічної і науково-технічної, але особливо — соціально-економічної політики, посилення вимог безпеки до її проведення з урахуванням нових світових політико-еконо- мічних реалій. Одне з цих завдань знайшло своє втілення в урядовій Програмі ефективного державного управління. Вона передбачала оптиміза- цію державних витрат в умовах хронічного бюджетного дефіциту, скорочення державного апарату управління, реформу системи федеральних військових замовлень, скорочення кількості федеральних відомств, але головне — вдосконалення і радикальну реформу Федеральної контрактної системи, перебудову структури державного ринку товарів, послуг і НДДКР.
Наслідком реалізації цієї програми стало прийняття трьох федеральних законів: «Про удосконалення Федеральної контрактної системи» (1994 р.), «Про реформу ФКС» (1996 р.), а також «Про реформу управлін
ня інформаційною технологією» (1996 р.). Ці фундаментальні законодавчі акти майже на третину скоротили нормативні положення щодо господарювання, які втратили своє значення, заклали основи для новітньої інтеграції контрактної політики федеральної влади з військовими та цивільними відомствами, ввели нові більш жорсткі нормативи визначення ефективності господарської діяльності корпорацій-підрядників і, що особливо важливо, встановили нові принципи розрахунку реальних фактичних витрат корпорацій-підрядників за законом як до укладання контракту, так і після його реалізації. За законом про реформу ФКС від військових і цивільних відомств знадобилося щорічне скорочення на10% вартості створюваних товарів, послуг і систем озброєнь за 490 програмами.
Реформа ФКС призвела до усунення та послаблення тінізаційних суперечностей у функціонуванні систем державного та периферійного управління, зокрема спрощення багатьох занадто формалізованих процедур допуску до торгів, участі у торгах, укладення контрактів і особливо управління контрактами — програмами як для державних відомств, так і корпорацій-підрядників. Одне з центральних положень цих законів — «демократизація в правах» корпорацій — великих елітних підрядників, академічної общини (університетів і коледжів), фірм малого бізнесу, особливо які належать національним меншинам та особам з фізичними вадами. Зокрема, у нових законодавчих актах передбачено спрощення процедури конкурсних торгів, їх складного багатоступінчастого механізму для представників ординарних структур—університетів та фірм малого бізнесу. Інша норма нового законодавства виключає попередні умови «Зводу федерального регулювання», які обмежували отримання статусу «корпорації- федерального підрядника» шляхом виключення дрібних підприємств із торгів у зв’язку з їх недостатньою «економічною стабільністю і загальною надійністю». Закон «Про реформу ФКС» виключив ці вимоги, як і більш ніж 700 подібних застарілих норм державного господарювання, які виявились рудиментарними наслідками холодної війни. Тим самим були усунуті суттєві перепони на шляху розвитку малого бізнесу.
» следующая страница »
1 ... 273 274 275 276 277 278279 280 281 282 283 ... 350