— фізичних осіб: приватних підприємців й виробників, які не мають статусу юридичної особи; керівників підприємств, що провадять господарські операції;
— співробітників державних організацій і установ та ін.;
— іноземних юридичних осіб: валютні фонди, банки, організації, фірми спецслужб і т.д.
— злочинні елементи: злочинців, організовану злочинність, діючу як у країні, так і за кордоном.
Як свідчить практика, суб’єкти господарювання можуть використовувати форми, методи діяльності, які дозволяють досягти бажаних наслідків в межах прав, наданих чинним законодавством, наносячи шкоду безпеці БСУ чи окремим виробникам. Вони реально виступають суб’єктами загрози безпеці. А тому при оцінці таких суб’єктів як носіїв загрози варто виходити з критеріїв відповідності їхньої діяльності вимогам, встановленим правовими господарськими нормами і правилами. Найчастіше використовується та обставина, що в сучасних умовах розвитку держави низку діянь закон не визначає як злочинні. У ряді випадків законодавець не встигає за ситуацією, що змінюється. З іншого боку, ці дії використовуються для первісного нагромадження капіталу й перерозподілу суспільної власності окремої групи осіб, не зацікавлених у суспільній оцінці і законодавчому визначенні цих дій як злочинних. Дії низки суб’єктів відповідно до чинного законодавства не можуть бути припинені на законодавчій основі, хоча завдають значної шкоди безпеці БСУ, суспільству і виробникам, вирішуючи корпоративні питання.
В інтересах забезпечення ефективної безпеки БСУ важливо не тільки законодавчо визначити пріоритетні фінансові інтереси, але й, відповідно, кримінально-правові оцінки дій, що можуть представляти реальні чи потенційні загрози безпеці БСУ і суб’єктам господарювання. Це дозволить чітко визначити всі суб’єкти, загрози і ступінь їхньої кримінальної, адміністративної або іншої відповідальності, а також необхідні заходи протидії.
У методологічному відношенні, на нашу думку, безпека БСУ може розглядатися: 1) через її структуру, як стан; 2) як процес, тобто у функціональному плані.
У структурному плані безпека БСУ розглядається як система взаємодії фінансових інтересів різних суб’єктів фінансових відносин; загрози їм, обумовленої різними факторами, процесами і діями; суб’єктів і носіїв цієї загрози.
З урахуванням розходження груп фінансових інтересів можна конкретизувати рівні безпеки БСУ стосовно суб’єктів фінансових відносин і вичленити безпеку національної БСУ. Виходячи з цього, безпека національної БСУ включає сукупність загальнонародних фінансових інтересів, що мають потребу в захисті від зовнішніх і внутрішніх загроз, для реалізації яких потрібно створити нормативно-правову базу й інші гарантії, підтримувати стійкість системи фінансових відносин до несприятливих факторів і впливів.
Відповідно, у структурному плані безпека БСУ — це сукупність виробничих, фінансових, юридичних й інших відносин і організаційних зв’язків, матеріальних, інтелектуальних і фізичних ресурсів, за яких реалізуються їхні цілі.
З основних факторів, що впливають на безпеку БСУ можна виділити групи, що характеризують матеріальне та фінансове забезпечення виробництва; розміри і прогресивність основного виробничого капіталу; розвиток сфери досліджень, розробку технологічних нововведень, можливість кредитування на зовнішньому і внутрішньому ринках та ін.
Стан безпеки БСУ визначається ступенем досягнення найбільшої відповідності між життєво важливими інтересами особистості, суспільства, держави й оптимальним функціонуванням банківської системи в їхніх інтересах.
Іншими словами, безпека БСУ як стан — це наявність таких правових, організаційних, фінансових умов, що дозволяють забезпечувати законну реалізацію фінансових інтересів без виникнення протиріч з інтересами інших суб’єктів, взаємин різних форм власності, стійко функціонувати й протистояти реальній і потенційній внутрішній і зовнішній загрозам та впливам.
» следующая страница »
1 ... 26 27 28 29 30 3132 33 34 35 36 ... 381