б) незаконні операції, направлені на досягнення економічного ефекту.
3. За юридичним змістом:
а) незаконні операції з кримінальним змістом;
б) незаконні операції без кримінального змісту.
4. За суб’єктним складом:
а) незаконні операції з участю банків (міжбанківські);
б) незаконні операції з участю банків та їх клієнтів.
Зазначені вище класифікації не є вичерпними і можуть бути струк- туровані детальніше. Наприклад, за суб’єктним складом можна класифікувати незаконні операції з участю державних та недержавних структур. За юридичним змістом, незаконні операції з кримінальним змістом можна класифікувати на незаконні операції з кредитами, незаконні операції в сфері ухилення від податків, комплексні незаконні операції. Але детальна класифікація видів незаконних операцій не є метою нашого дослідження. На думку автора роботи, головне — це знайти правильні класифікаційні алгоритми та визначити загальний підхід з їх використання. На наш погляд, доцільно розглянути співвідношення «ознак злочину» та «складу злочину» з «незаконною операцією» з понятійної та змістовної точки зору для розмежування цих юридичних категорій.
Проведення такого дослідження має не тільки теоретичне, але й істотне практичне значення. При цьому для більш вдалого розкриття такого співвідношення, як провідні теоретичні конструкції, з якими мають бути пов’язані інші структурні компоненти, традиційно мають бути використані чотирьохелементні конструкції «ознак злочину» (суспільна небезпечність
—протиправність — винність — карність діяння, яке визнається злочином) та «складу злочину» (об’єкт — суб’єкт — об’єктивна сторона — суб’єктивна сторона). Виходячи із наведеного, а також викладених в попередньому параграфі положень, які стосуються теоретичного змісту «незаконної операції», зміст співвідношень «ознак злочину« та «незаконної операції», «складу злочину» та «незаконної операції», на погляд автора, має бути таким.
Співвідношення «ознак злочину« та «незаконної операції»:
1. Суспільна небезпечність, як ознака злочину — це об’єктивна властивість злочину спричиняти або створювати загрозу спричинення шкоди об’єктам кримінально-правової охорони. Незаконна операція також є суспільно небезпечною дією, але на відміну від громадської небезпечності злочину, суспільна небезпечність незаконної операції має тільки економічний зміст і не завжди створює загрозу об’єктам кримінально-правової охорони, передбаченим чинним кримінальним законодавством. Звідси можна зробити висновок, що певні суспільно- небезпечні і незаконні дії, які охоплюються змістом поняття «незаконна операція», але поки ще не охоплюються змістом «злочину», з часом мають бути передбачені у відповідних нових статтях кримінального (або, в окремих випадках, адміністративного) кодексу.
2. Протиправність, як ознака злочину — це юридичне вираження громадської небезпечності, яке свідчить про те, що суспільно небезпечна дія визнається злочином тільки у тому випадку, коли вона прямо передбачена кримінальним законом як злочин. Протиправність незаконної операції має більш поширений юридичний зміст, тому що пов’язана з порушенням не тільки кримінального (і не завжди кримінального), але й фінансового, цивільного, підприємницького, адміністративного та інших галузей законодавства.
3. Винність, як ознака злочину, навпаки, має більш поширений юридичний зміст, ніж винність при вчиненні незаконної операції. Це твердження обґрунтовується тим, що загальна винність злочину передбачає усі форми вини (як умисну, так і необережну), а винність незаконної операції передбачає тільки умисел і, переважно, — прямий умисел. Це дає підстави для висновку, що незаконна операція в тих випадках, якщо вона одночасно, як умисна дія, містить ознаки злочину, являє собою велику небезпеку.
» следующая страница »
1 ... 128 129 130 131 132 133134 135 136 137 138 ... 381