Банківське безпекознавство

в) незаконність дій—означає, що дії в межах незаконної операції повністю або частково за своїм змістом та формою не відповідають вимогам Закону (при цьому слід розуміти, що зазначені незаконні дії не обов’язково можуть бути пов’язані з порушенням саме кримінального законодавства, хоча на практиці такі порушення мають місце в більшості випадків).

Крім кваліфікованих нами ознак незаконної операції, важливе практичне значення має з’ясування структури незаконної операції та її складових. На думку автора, до важливих складових незаконної операції відносяться:

— мета — отримання надприбутку або досягнення економічного ефекту;

— дії — активні та пасивні дії фізичних та юридичних осіб;

— наслідок — факт отримання надприбутку або досягнення еко­номічного ефекту.

Перша складова — мета незаконної операції — має обов’язково економічний характер, оскільки формується під впливом певних економічних потреб. У свою чергу, мета впливає на формування умислу осіб, які організують та «втілюють у життя» конкретну незаконну операцію. При цьому слід мати на увазі, що незаконні операції проводяться тільки з прямим умислом і, як правило, з корисним мотивом.

Друга складова незаконної операції — «дії», заслуговує на найбільшу увагу, тому, що саме «дії» мають повністю чи частково бути неза­конними. Важливе значення має відокремлення «незаконної операції» від «злочину» та з’ясування співвідношення цих юридичних феноменів між собою.

У зв’язку з цим вважається, що:

а)  незаконна операція завжди являє собою незаконні дії, однак при цьому вони не обов’язково є кримінальними;

б) дії в межах незаконної операції частіше мають активний характер, але можуть бути і пасивними;

в) не кожна незаконна операція за своїм змістом та формою є злочином, і не кожен злочин є незаконною операцією (хоча, як правило, вчинення злочинів супроводжують незаконні операції);

г)  незаконна операція може об’єднювати як один злочин, так і кілька злочинів;

д)  злочини, які вчинюються в межах незаконних операцій, умовно можна поділити на основні та допоміжні;

е)  основні злочини, які вчинюються в межах незаконних операцій, мають «економічний зміст» (ухилення від сплати податків, фіктивне під­приємництво, шахрайство з фінансовими ресурсами, зайняття неза­конними видами підприємницької діяльності та ін.);

ж) допоміжні злочини, які вчинюються в межах незаконних операцій, не обов’язково повинні мати «економічний зміст», але вони досить часто мають «корупційний зміст», оскільки забезпечують вчинення основних злочинів посадовими особами і логічно пов’язані (як правило, це: всі посадові злочини; злочини, пов’язані з підробкою документів; так звані, «комп’ютерні злочини» та деякі ін.);

з)   рівень вчинення основних та допоміжних злочинів в межах незаконних операцій є досить високим з урахуванням того факту, що ці злочини вчинюються «фахівцями» з вищою економічною, фінансовою, юридичною, управлінською освітою (з цих причин і розкриття таких злочинів є дуже складним).

Третя складова незаконної операції — наслідок — також має «еко­номічний зміст» і в ідеалі має відповідати меті незаконної операції. Іншими словами, наслідок — це реалізована шляхом вчинення комплексу незаконних дій мета незаконної операції. З погляду юридичного змісту наслідок може мати як кримінальний, так і не кримінальний характер, але завжди незаконний.

Вищезазначені понятійні, структурно-логічні та змістовні викладки дозволяють класифікувати такі основні види незаконних операцій:

1.   За сферою виконання:

а) незаконні операції в кредитно-банківській сфері;

б) незаконні операції в інших сферах економічної діяльності.

2.   За метою:

а) незаконні операції, направлені на отримання надприбутку;

 

« Содержание

» следующая страница »
1  ... 127 128 129 130 131 132133 134 135 136 137  ... 381