4. Карність, як ознака злочину, не завжди супроводжує вчинення незаконних операцій. Стосовно останніх вона має місце тільки у тих випадках, коли сама незаконна операція водночас містить в собі всі елементи складу злочину. Тому карними (з кримінально-правового погляду) є всі злочини, але не всі незаконні операції. Це, своєю чергою, порушує питання про застосування до винних суб’єктів незаконних операцій санкцій, які передбачені не кримінальною, а іншими галузями законодавства.
Співвідношення «складу злочину» та «незаконної операції»:
1. Як відомо, об’єктом злочину є певні суспільні відносини — політичні, економічні, соціальні, культурні та ін. З точки зору цього дослідження, об’єктом незаконних операцій є тільки економічні відносини у певних сферах, зокрема — у кредитно-банківській сфері.
2. На думку автора, об’єктивний бік незаконної операції містить (з урахуванням певної специфіки) всі основні елементи об’єктивного боку умисного злочину: умисну дію (інколи в поєднанні з умисною бездіяльністю) — суспільно небезпечні наслідки такої дії та бездіяльності — причинний зв’язок між вказаною умисною дією і бездіяльністю та спричиненими ними суспільно небезпечними наслідками. При цьому слід мати на увазі, що наведене твердження діє за умови доведення незаконної операції до кінця і досягнення такої мети.
3. Що стосується суб’єктивного боку незаконної операції, то й він містить всі структурні елементи суб’єктивного боку умисного злочину, зокрема, умисну вину, мету та мотив. Однак на відміну від злочину взагалі, мета незаконної операції завжди має «економічний» зміст, а мотив, як правило, є корисливим.
4. Теоретично суб’єктами незаконних операцій можуть бути й особи, які ще не досягли загального віку кримінальної відповідальності (16 років), але в переважній більшості випадків такими суб’єктами є особи, котрі такого віку досягли. Більше того, як показує практика, суб’єктами незаконних операцій є особи, які досягли повноліття (18 років), мають високий рівень професійної підготовки та певний соціальний статус. Це, як правило, економісти, юристи, фінансисти, управлінці та інші фахівці, потреба в яких об’єктивно існує в кредитно-банківській сфері.
Наведеним порівняльним аналізом співвідношення «незаконної операції» з «ознаками» та «складом» злочину, у принципі, можна закінчити викладення. На цьому можна завершити «теоретичний блок» у розкритті феномену незаконної операції і перейти до розгляду практичних особливостей тих чи інших незаконних операцій у кредитно-банківській сфері, а також певних узагальнень та тенденцій щодо цього.
Які ж операції в кредитно-банківській сфері можна вважати незаконними? З одного боку, відповідь може здатися простою, адже будь-які дії, заборонені законами України, можна вважати антизаконними. Але, з іншого боку, аналіз практики чинного законодавства, а також відомчих нормативних актів з питань регулювання кредитно-банківської сфери свідчить про те, що, по-перше, злочинцями не завжди порушуються вимоги законодавства або нормативних актів, а використовуються «прогалини», які в них існують, а, по-друге, багатьом законодавчим і нормативним актам в цій сфері, як доречно зазначає В.М. Попович, «притаманні декларативність і порадницький характер. Механізм виконання та застосування основної частини правових норм відсутній. Відсилка з питань відповідальності до чинного законодавства нерідко умовна тому, що у правових актах, до яких відсилається виконавець, ця проблема не відпрацьована взагалі (ст.18 Закону України «Про організаційно-правові основи боротьби з організованою злочинністю»). Законодавчі та відомчі нормативні акти, які мають регулювати загальний механізм функціонування системи приймаються роздрібно, у зв’язку з чим дуже часто змінюються правила фінансово-господарської діяльності. Це нерідко призводить до протиріччя у нормативній базі» [72, с. 177].
» следующая страница »
1 ... 129 130 131 132 133 134135 136 137 138 139 ... 381