Неможливо не враховувати постанову Правління НБУ від 14 грудня
1999 р. № 587, яка цікава з погляду взаємодії Державної податкової адміністрації та СБ України. Цією постановою Національний банк зобов’язує комерційні банки і територіальні управління НБУ надавати інформацію ДПА про перерахування юридичними особами коштів за кордон, на рахунки ЛОРО і рахунки фізичних осіб та про видачу готівки, крім заробітної плати у таких випадках:
1. Стосовно юридичних осіб, які існують до 24 місяців з дати відкриття рахунку:
— якщо за 1 день сума вищезазначених перерахувань і виплат становить суму, еквівалентну 10 тис. доларів СІІІА і більше;
—якщо за 1 місяць сума таких перерахувань становить суму, еквівалентну 50 тис. доларів США і більше.
2. Стосовно юридичних осіб, які існують більше 24 місяців:
— якщо за 1 день сума таких перерахувань еквівалентна або більша 20 тис. доларів США;
—якщо за 1 місяць сума таких виплат становить або більша 100 тис. доларів США.
Щодо рахунків фізичних осіб — у разі одноразового перерахування юридичними особами на рахунки фізичних осіб коштів, еквівалентних сумі 3 тис. доларів США або більше.
Стосовно перерахувань з одного ЛОРО рахунку на інший ЛОРО рахунок, перерахування за послуги нематеріального характеру та перерахування отримувачам, які перебувають в офшорних зонах, — незалежно від сум.
14 липня 2000 р. Президент України підписав Указ «Про заходи щодо зміцнення банківської системи України та підвищення її ролі у процесах економічних перетворень» в якому, зокрема, Верховному Суду України рекомендовано узагальнити судову практику у справах про правопорушення, зокрема щодо злочинів у фінансовій сфері, з метою виявлення причин та умов, що сприяють їх вчиненню. Кабінету Міністрів України та Національному банку України у передбаченому законом порядку забезпечити розв’язання питання щодо встановлення адміністративної відповідальності за розголошення банківської таємниці. Президент у своєму Указі наголосив на швидкому удосконаленні банківського законодавства, а саме на прийнятті нової редакції Закону України «Про банки і банківську діяльність», законів про вексельний обіг, про іпотеку, про державну реєстрацію права на нерухоме майно (в тому числі права застави), а також на потребі у розробці законопроекту про кредитування.
Згідно із пунктом 2.1.3. зазначеної Інструкції кредитні рахунки відкриваються на договірній основі як юридичним, так і фізичним особам в будь-якій установі банку, що має право відкривати кредити з дотриманням чинного законодавства. Нерезидентам — юридичним та фізичним особам, кредитні рахунки в національній та іноземній валюті не відкриваються. Кредитні рахунки призначені для обліку кредитів, які надані шляхом оплати кредитних документів чи перераховування на поточний рахунок позичальника відповідно до умов кредитної угоди [36].
Далі урегульовані порядок відкриття рахунків для фізичних і юридичних осіб у національній та іноземній валюті. У пункті 6.1.4. цієї самої Інструкції урегульовано відкриття кредитних рахунків у іноземній валюті, які можуть відкриватися уповноваженим банком у встановленому чинним законодавством порядку на договірній основі юридичним особам- резидентам, які займаються підприємницькою діяльністю, та юридичним особам-нерезидентам — банківським установам. Кредитні рахунки відкриваються уповноваженим банком, незалежно від наявності поточного рахунку позичальника в цьому банку. Кредитні рахунки призначені для обміну кредитів, які надані шляхом оплати розрахункових документів чи шляхом перерахування кредитних коштів на поточний рахунок позичальника відповідно до умов кредитної угоди [36].
Банківська система України, мабуть, вперше за 11 років свого існування та становлення в ринкових умовах і суверенної державності на початку 2003 р. зіткнулася з труднощами й законами жорсткої міжнародної конкуренції.
» следующая страница »
1 ... 123 124 125 126 127 128129 130 131 132 133 ... 381