- продукція не потребує серйозної адаптації до закордонних умов використання;
- на підприємстві є необхідна кількість фахівців із зовнішньоекономічної діяльності.
В інших випадках виправдане використання посередників як вітчизняних, так і закордонних або міжнародних. Посередники можуть підвищити ефективність зовнішньоторговельних операцій за рахунок:
□ кращого знання ринку, наявності постійної клієнтури;
□ зниження витрат транспортування та збереження продукції, що належить різним виробникам;
□ скорочення термінів постачань і оформлення документів;
□ забезпечення сервісу перед продажем та обслуговування після продажу;
□ забезпечення товаровиробників інформацією про зміни конкурентноздатної продукції й ринкової ситуації в цілому, відомостями про реальних і потенційних клієнтів.
Якщо підприємство-виробник виходить на закордонний ринок із сильною конкуренцією й складною продукцією, добре відомою споживачу, має сенс звертатися до закордонних фірм-посередників, що добре знають місцевий ринок і мають на ньому своє місце. Як правило, закордонні фірми-посередники обходяться дорожче, ніж вітчизняні.
Зовнішньоторговельна фірма є, як правило, самостійним підрозділом підприємства, але не є юридичною особою очолюється вона зазвичай заступником директора підприємства. Фірма має субрахунок на рахунку підприємства, що дає їй можливість брати кредити для здійснення експортно- імпортних операцій, але витрати їх на свій розсуд вона не вправі.
Завдання зовнішньоторговельної фірми різноманітні - від пошуку закордонних партнерів, організації рекламної роботи до виконання митних формальностей.
На відміну від зовнішньоторговельної фірми, відділ зовнішньоекономічних зв‘язків є складовою системи управління підприємством-експортером. До його складу входять: протокольний відділ, відділ науково-технічного співробітництва, відділ маркетингу і ряд інших. До його основних завдань як органу управління належать:
□ планування й організація експортно-імпортних операцій;
□ маркетингова діяльність;
□ участь у виставках, ярмарках, презентаціях;
□ підготовка і укладання зовнішньоторговельних контрактів;
□ прийом іноземних партнерів і відрядження власних спеціалістів за кордон і т. д.
Також існують такі типи ЗЕД, як здійснення ЗЕД через посередників та контрактні форми зовнішньоекономічної діяльності.
Організація ЗЕД підприємства має свою класифікацію:
1. За формами зовнішньоекономічної діяльності - є сприйнятним для невеликих фірм, які виробляють чи продають вузьке коло товарів на малих зовнішніх ринках.
2. За товарно-галузевим принципом - є характерним для фірм, які виробляють продукцію широкого вжитку та з коротким життєвим циклом.
3. За географічним принципом - є характерним для фірм, які реалізують однорідний товар на зовнішніх ринках, як правило, через посередника.
4. За ринковими сегментами - є характерним для фірм, які виготовляють продукцію для задоволення вимог індивідуальних груп кінцевих споживачів.
5. Матрична структура - характеризується побудовою центральних служб управління ЗЕД.
При побудові організації структури управління зовнішньоекономічною діяльністю в фірмі відбувається комбінування різних типів і формування оригінальних структур управління, притаманних саме цій фірмі, яка реалізує власну зовнішньоекономічну стратегію.
Організація і способи пошуку іноземних партнерів
Головним завданням фірми, яка бажає бачити партнером іноземну компанію є визначення для себе кола потенційних клієнтів. З цією метою необхідно здійснити:
» следующая страница »
1 ... 231 232 233 234 235 236237 238 239 240 241 ... 433