- можливості створення філій дочірніх фірм з метою експортування продукції.
Деталізація завдань міжнародного маркетингу дає можливість виділити й оцінити важливість, пріоритетність дій конкретного підприємства в залежності від наявності ресурсів та стану навколишнього середовища на міжнародних ринках.
Товарна і марочна політика фірми
Товарна політика в міжнародному маркетингу є невід‘ємною частиною міжнародної маркетингової політики по відношенню до товару, складовими елементами якої є товарна стратегія, політика щодо якості товару, його асортименту, пакування, маркування, дизайну, товарних марок і сервісу.
Основним моментом міжнародної товарної політики фірми є поєднання стандартизації й адаптації товарів до нових умов зовнішніх ринків.
В міжнародному маркетингу виділяють такі напрями політики, що відповідають товарним стратегіям:
- просте розширення (експорт);
- адаптація продукції нових винаходів;
- припинення виробництва товару.
Марочна політика - це система заходів, спрямованих на ідентифікацію товару за певними ознаками. Виділяють локальні, регіональні та глобальні товарні марки. Здійснення такої політики вимагає від фірми прийняття рішень в комунікативній сфері.
Реєстрація товарних знаків на міжнародному ринку відбувається на основі національних законів та позитивних рішень міжнародних угод.
Політика комунікації
Комунікативна політика в системі міжнародного маркетингу - це перспективний курс дій підприємства, спрямований на планування та здійснення взаємодії фірми з усіма суб‘єктами маркетингової системи на основі стратегії використання комплексу комунікативних засобів.
Комунікативна політика включає два напрями:
- міжособистісні комунікації, спілкування і взаємодія;
- неособистісні комунікації, як процес маніпулювання засобами та методами комунікації.
Підприємства при організації комунікативної політики орієнтуються на локальний і глобальний підхід, використовуючи три способи формування іміджу: міжнародні уніфіковані компанії, міжнародні диференційовані компанії і міжнародні „директивні” компанії.
Політика розповсюдження товарів
Політика розповсюдження товарів - це сукупність заходів, необхідних для постачання товару певним шляхом (самостійно чи із посередником) до покупця, фірми, яка використовує даний продукт в якості сировини чи напівфабрикату, тобто кінцевим споживанням товару.
Оптимальна система поширення товару повинна сприяти досягненню таких цілей фірми:
- збільшити ринкову частку підприємства, яке здійснює діяльність на міжнародних ринках;
- мінімізувати збутові витрати підприємства;
- оптимізувати кількість збутових посередників, що реалізують послуги на ринку;
- підтримка престижності обраного каналу збуту;
- сприяти формуванню довгострокових зв‘язків в межах каналу збуту.
Виділяють три різновиди форм організації розповсюдження товарів:
- власні органи збуту;
- збутові посередники в країні;
- збутові посередники за її межами.
7 Цінова політика в зовнішньоекономічній діяльності
Ціна товару - один із найважливіших елементів контракту купівлі- продажу. В умовах товарного виробництва процес ціноутворення, в основному, підпорядковується комерційним цілям. Фірми мають право самостійно встановлювати ціни на свою продукцію. Існує багато різних підходів до встановлення зовнішньоторгівельних цін.
Одним із таких підходів є встановлення ціни на основі власних витрат виробництва. Експортна ціна визначається як сума витрат виробництва (вони включають вартість сировини, матеріалів, палива, амортизаційну частину вартості машин і устаткування, заробітну плату), а також середню прибутковість.
» следующая страница »
1 ... 235 236 237 238 239 240241 242 243 244 245 ... 433