Підприємництво в умовах ринку

Згідно з українським законодавством, права і обов‘язки сторін за зовнішньоторгівельним контрактом визначаються законодавством держави, обраної сторонами при підписанні контракту або в результаті подальшого узгодження. Якщо така домовленість відсутня, до контракту застосовується право держави, яка має своє місце проживання чи основне місце діяльності, тобто яка є:

-      продавцем - в контракті купівлі-продажу;

-      комітентом - в договорі комісії;

-      повірителем - в договорі доручення;

-      перевізником - в договорі перевезення.

Виникнення і анулювання права власності на товар, у відношенні до законодавства країн СНД, визначається за законами місця підписання зовнішньоторгової угоди, якщо інше не встановлене погодженням сторін.

По законодавству країн СНД право власності покупця на товар за договором купівлі-продажу виникає з моменту передачі йому товара, якщо інше не передбачено законом чи договором. Передачею визначається вручення товару покупцю. Ризики і видатки, що можуть виникнути у зв‘язку з доставкою товару, переходять в такому випадку на покупця з моменту передачі товару першому перевізнику, найнятому продавцем.

Структура та зміст контракту

Контракти, які застосовуються у зовнішній торгівлі вміщують різні умови, які характеризують товар, що є предметом особливості угоди, права і обов‘язки сторін, взаємні обов‘язки сторін по операціях, що забезпечує виконання контракту. Все, що обумовлено в контракті можна класифікувати наступним чином: з точки зору їх обов‘язковості для продавця і покупця; з точки зору їх універсальності.

З точки зору обов‘язковості умови можуть бути основними:

□    назва сторін-учасників угоди;

□    предмет контракту;

□    якість та кількість;

□    базисні умови поставки;

□    ціна;

□    умови платежу;

□    санкції та рекламації (штрафи, претензії);

□    юридична адреса і підписи сторін;

й додатковими:

□    здача-прийомка товару;

□    страхування;

□    вантажні документи;

□    гарантії;

□    пакування та маркування;

□    форс-мажорні обставини;

□    арбітраж;

□    інші умови.

Обов‘язковими ці умови називаються тому, що, якщо одна із сторін не виконує ці умови, то інша сторона вправі розірвати контракт і вимагати компенсації збитків.

Сам контракт складається з таких розділів:

-       преамбула (зазначається визначення сторін, повне юридичне найменування, продавець, покупець, реєстраційні номери, місце і дата підписання);

-       предмет контракту (опис, вид угоди, товару тощо);

-       кількість товару (обсяг одиниць виміру);

-       ціна і загальна вартість контракту (обумовлюються способи встановлення ціни та можливі її зміни);

-       умови платежу (умови оплати, валюта, розрахункові рахунки, умови передоплати чи кредитування);

-       умови поставки;

-       пакування та маркування (вид упаковки, умови маркування та відповідності, умови врахування вартості упаковки в ціні товару);

-       якість (рекламація) (технічні стандарти, умови відповідальності при порушеннях);

-       відповідальність сторін (розмір штрафів на випадок невиконання зобов‘язань);

-       форс-мажор (зміна строків виконання зобов‘язань у зв‘язку із настанням обставин нездоланої сили);

-       арбітраж (встановлення місця судового виконання умов передачі прав та обов‘язків нормативного регулювання і для додаткових угод);

 

« Содержание


 ...  238  ... 


по автору: А Б В Г Д Е Ё Ж З И Й К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Э Ю Я

по названию: А Б В Г Д Е Ё Ж З И Й К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Э Ю Я