Природно, немає нічого приємного у стані розчарування або безутішності. Саме для цього рівня характерне «відбиття» внутрішнього дискомфорту на роботі, у спілкуванні та простих життєвих клопотах.
Причина більшої частини конфлікту другого рівня - певна невідповідність між трьома сторонами діяльності особистості. Перша сторона - коло навичок, правил, знань, способів діяльності, якими людина керується у житті. Друга - поточні проблеми, її інтереси, цілі й мотиви. Третя сторона - горезвісний сенс життя, який ставить свій відбиток на всьому, що робить людина.
Як три рисаки вони біжать паралельно, але постійно відстає то один, то другий, а буває, що третій зупиняється прямо посеред шляху, і екіпаж розвертається на 180 градусів.
Сторони особистості можуть не збігатися у більшій або меншій мірі. Наприклад, людина хоче організувати власну фірму, але її гризуть сумніви: «А чи дозволить інженерна освіта грамотно управляти нею? Чи є вихід - спосіб виправити становище?» Внутрішня суперечність змушує людину зважувати, аналізувати, що призводить до прийняття правильного рішення. Буває, що питання стоїть більш ніж гостро: «Бути чи не бути?». Це третій рівень внут- рішньо-особистісного конфлікту.
Цей рівень називається «життєва криза». Його характеризує неможливість нормально жити і займатися звичайною справою до розв’язку суперечностей. В основі конфлікту - переоцінка цінностей
Кожний дивиться на світ через призму своєї свідомості. На ній викреслено те, без чого життя людини неможливе. На першому місці сім’я, на другому - кохання, на третьому - друзі, на четвертому - робота і так далі. Рано чи пізно настає момент, коли цей порядок змінюється. Усвідомлення цього - процес болісний, який сильно тисне на психіку, але так чи інакше неминучий.
Підприємництво - стихія, що здатна повністю змінити людину за лічені місяці. Не дивно, що саме підприємці найбільш часто опиняються в «гранітному колодязі» кризи. Дружина. Підростаючий син. Найщиріші друзі. Шашлики ранньої осені - все це перекреслила директорська робота на власній фірмі. Коли після грандіозного скандалу дружина, грюкнувши дверима, пішла, він раптом замислився: «А навіщо? Навіщо гроші, якщо просто на кухні посидіти ніколи, та, мабуть, вже й ні з ким. До чого я прагну?».
Які перспективи такого конфлікту? В гіршому випадку спроба повернення до минулого життя. На жаль, повернути все не так уже й просто. Друзі можуть остаточно не пробачити «зради», та й дружина, яка вже почала звикати до директорського способу життя, навряд чи захоче існувати на інженерну або вчительську зарплату.
Ідеальний вихід із подібної ситуації - діалектичне зняття суперечності. Її природа в прийнятті людиною критичних ситуацій як цінностей, які спонукають всі сили організму до активного подолання яскраво виражених у такій ситуації труднощів.
Подолання будь-якого внутрішньоособистісного конфлікту можна умовно поділити на три частини: стадія захисту, адаптації до ситуації і стадія оволодіння нею [11].
Захист. Найпростіше.
1. Переміщення. В цьому випадку енергія невирішеної суперечності спрямована зовні - на людей, які потрапили під руку (обсварений підлеглий), тварин (огріта сковорідкою кицька) і навіть предмети (форсовано познайомлений з підлогою пейджер, у випадку коли напруга дійсно велика, або розбита чашка, якщо напруження порівняно невелике).
2. Проектування. Приписування своїх неприємних бажань, думок, недоліків іншим людям.
3.Фантазія - мрії, що пом’якшують почуття неповноцінності, зменшують якісь образи. «Нічого. Просунуся я по службі, куплю собі машину і також скажу, що ти - ідіот. Ти цього вже зараз заслуговуєш, але я почекаю...»
4. Апатія - форма навіювання байдужості стресовому фактору і самонавіювання спокою. «Я спокійний, як сова. Ні, як Маргарет Тетчер. Ні, як Еверест...»
» следующая страница »
1 ... 218 219 220 221 222 223224 225 226 227 228 ... 310