Концепції інституціональної економічної теорії в управлінні розвитком соц-екон. систем

3.               Інституціональна економічна теорія

Початок оформлення інституціоналізму у самостійну течію економічної думки датують 1898 роком. Саме тоді американець Торстейн Веблен опублікував програмну статтю “Чому економіка не еволюційна наука?” [96]. Невдовзі, у 1899 р. побачила світ книга Т. Веблена “Теорія байдикуючого класу: економічне дослі­дження інституцій” [95], де автор здійснив першу спробу реалізації власної дос­лідницької програми.

Інституціоналізм виник не на порожньому місці. Деякі важливі ідеї були запозичені ним із соціологічних теорій і традиційних економічних концепцій. Вивченню економічної ролі соціальних організацій і, насамперед, держави особ­ливу увагу приділяла німецька історична школа.

Широко застосовував інституціональні підходи К. Маркс. Його теорія пер­винного накопичення капіталу базувалася на ідеях холізму та інституційного детермінізму, тобто обумовлювання економічної поведінки людей факторами со­ціального середовища. Характер відносин між капіталістом і найманим робітни­ком К. Маркс пояснював, опираючись на особливості організаційних форм, які набуває розподіл праці [32]. Він “спробував пов’язати технологічну зміну з інс- титуційною. Ранні розробки Маркса про продуктивні сили (під ними він розумів стан технології) і виробничі відносини (під ними він розумів людські організації і, особливо, права власності) - це перші зусилля, спрямовані на поєднання техно­логічних можливостей та обмежень з можливостями та обмеженнями людської організації” [36, с. 169]. Проблема невідповідності між продуктивними силами і ви­робничими відносинами, що була у центрі уваги К. Маркса, є суто інституційною і може бути переформульована у нових термінах як проблема неузгодженості тех­нологічного потенціалу та інституційної структури суспільства. Принагідно заува­жимо, що вона є вкрай актуальною і для сьогоднішньої України.

Близькими інституціоналізму були і деякі погляди представників ортодок­сальних економічних шкіл, зокрема А. Маршала, який не схилявся до або- лютизації принципу економічної рівноваги і не відкидав можливості застосування еволюційного методу в економічних дослідженнях. Це підтверджується його відо­мим висловлюванням про те, що Мекка економістів знаходиться в області еко­номічної біології.

Витоки інституціоналізму брали початок і у деяких соціологічних теоріях. Особливо продуктивними в цьому плані виявилися: вчення М. Вебера про роль протестантської трудової етики у розвитку європейської економіки та цивілізації;

праці Г. Лебона і Г. Тарда із дослідження психології мас; теорія Е. Дюркгейма про вплив на суспільні та економічні контракти соціально обумовлених законів, норм, звичок, стереотипів і т.п.

Поява інституційно-еволюційного напряму у економічній теорії була пев- ною мірою обумовлена наслідками знаменитої “суперечки про метод”, що то­чилася наприкінці XIV ст. між двома впливовими європейськими теоретичними школами - австрійською, на чолі з К. Менгером та німецькою, найбільш помітною фігурою якої був Г. Шмоллер. Перша відстоювала переваги дедуктивно-логічного методу, друга - індуктивно-історичного. В результаті тривалої і масштабної дис­кусії відкрилися суттєві вади обох методів. Виявилося, що по мірі абсолютизації значення того чи іншого методу ці вади ставали все більш істотними. Особливо негативно методологічний екстремізм відбивався на практичній цінності теорій.

Методологічні принципи австрійської школи походили від так званого рі- кардіанського способу теоретизування. Вони ґрунтувалися на формальній логіці та класичних методах аналізу, що прямо запозичувалися із ньютонівської механіки. Закономірності складних економічних процесів виводилися із обмеженого кола вихідних фундаментальних припущень. Емпіричним фактам економічної дійсності у такій схемі практично не залишалося місця. Згадані принципи критикувалися не лише прихильниками історичної школи. Так, сучасники “суперечки” французькі економісти Ш. Жид і Ш. Рист стверджували, що “.механічна концепція ізолю­вала економічну активність людини від реального середовища, в яку ця активність була занурена”, в т.ч. від обумовлених культурою, системою управління, геогра­фічним положенням “економічних установ” [15, с. 315].

 

« Содержание


 ...  42  ... 


по автору: А Б В Г Д Е Ё Ж З И Й К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Э Ю Я

по названию: А Б В Г Д Е Ё Ж З И Й К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Э Ю Я