Першочерговим завданням на сьогодні вбачається активне сприяння розвиткові у нашій країні цивілізованих ринкових відносин, що ґрунтуються на досконалій інституційній системі. Лише за таких умов стимули до впровадження постіндустріальних технологій зможуть витіснити домінуючі нині стимули до спекулятивної діяльності та до поведінки, орієнтованої на пошуки ренти.
Поряд з цим, не потрібно забувати і про більш конкретні речі, зокрема про адміністративно-організаційну та моральну підтримку з боку держави всіх осередків постіндустріального суспільства, де б вони не зароджувалися - в промисловості, науці, культурі, освіті тощо.
Необхідною рисою цільової моделі має бути домінування легального сектора економіки над нелегальним. А це означає, що потрібно створити інституційну систему, у якій би провідну роль відігравали формальні та узгоджені з ними неформальні норми і правила. Інакше економічна система втрачає керованість, без якої неможливо виконувати функцію державного регулювання та проводити будь- яку державну економічну політику. Утвердження законності і подолання тіньової економіки є вкрай актуальними завданнями соціально-економічної трансформації.
Узагальнюючи масштабні дослідження перспектив розвитку країн перехідної економіки, відомий український вчений І. Лукінов стверджував, що їм потрібно “.замість уже зруйнованої жорстко централізованої системи (економічного) тоталітаризму ввести властиву ринковій економіці більш гнучку, достатньо демократичну, дієздатну й ефективну систему менеджменту в усій ієрархії державного і господарського управління “знизу доверху”, опираючись на державне законодавство” [1G, с. 9].
Це завдання вкрай складне, оскільки традиційно наше суспільство звикло жити не стільки за формальними, скільки за традиційними правилами. Навіть за радянських часів закони часто виконували роль лише офіційного фасаду, а реальними регуляторами соціально-економічних процесів були неписані норми партійного, політичного і господарського життя та рішення керівних органів, які мали ідейне підґрунтя або виходили із міркувань доцільності. Але без подолання по- залегальної економіки практично втрачаються будь-які шанси на успіх всіх інших реформ.
Узагальнюючи викладене, можна зробити висновки, що метою трансформаційного процесу повинна стати побудова змішаної економіки, заснованої на принципах плюралізму, які передбачають поєднання і конкуренцію у економічній системі різнорідних елементів, надання рівних можливостей всім суб’єктам економічного процесу та створення сприятливих умов для прогресивного еволюційного розвитку. При цьому цільова модель економічної трансформації повинна:
- передбачати співіснування різних форм власності та наявність інституційної системи, яка б забезпечувала їх однаково надійний захист та рівноправну конкуренцію;
- органічно поєднувати централізоване державне регулювання та планування з ринковою системою координації, яка ґрунтується на принципах демократії і лібералізму та досконалій інституційній регламентації економічних відносин;
- забезпечувати високий рівень матеріального добробуту та людського розвитку, реалізацію принципів соціальної справедливості; передбачати використання як комунікативного, так і дистрибутивного способів вирішення проблем подолання бідності, експлуатації та диференціації доходів;
- забезпечувати максимальні вигоди і мінімальні втрати від процесу глобалізації; будуватися на принципах, характерних для європейської моделі розвитку; передбачати перспективи входження до ЄЕС та інших європейських і світових економічних структур;
» следующая страница »
1 ... 16 17 18 19 20 2122 23 24 25 26 ... 241