Отже, інституційна трансформація є однією з найважливіших умов трансформації соціально-економічної. Без змін у інституційній системі неможливо створити такі стимули і мотиви діяльності, які б концентрували зусилля широких верств населення на тих напрямах, що забезпечують втілення у реальність трансформаційних програм і планів.
Інституційні зміни у перехідний період мають певну специфіку, яка обумовлюється недосконалістю, розбалансованістю і незавершеністю інституційної системи. У цей час функція основного суб’єкта трансформаційного процесу покладається на державу, яка повинна проводити цілеспрямовану і планомірну трансформаційну політику. При цьому вирішального значення набуває свідомий вибір напрямків, моделей і змісту інституційних змін. Проте такий, майже винятково “ручний” спосіб управління трансформаційним процесом є вимушеним і тимчасовим. Орієнтиром має бути створення інституційної системи з внутрішнім механізмом перманентного забезпечення прогресивних інституційних змін, який би грунтувався на негативних та позитивних зворотних зв’язках, був певною мірою здатним до самоорганізації і постійно підтримував високий рівень адаптивної ефективності економічної системи. Тобто з механізмом, подібним до тих, які забезпечують довготривалий сталий прогрес передових економічно розвинених країн.
Якщо у перехідний період бажане співвідношення між різними параметрами економічної системи (формами власності, способами координації і т.п.)
повинно досягатися цілеспрямовано, за наперед розробленими планами, то згодом ця функція частково має виконуватися у режимі саморегулювання за допомогою системи інституцій, якій повинна бути притаманна не тільки властивість “неперервного пристосування до нових умов” [14, c. 13G], а й здатність до прогресивного трансформування самих економічних умов.
Орієнтуючись на європейську та інші прогресивні моделі економічного розвитку, Україна не може обійтися без використання світового досвіду трансформації та організації економічних систем. Однак до процесу запозичення чужих моделей та інституцій слід підходити вкрай обережно і виважено. Їх ефективність у інших країнах ще не є гарантією того, що вони органічно увійдуть в український культурно-історичний та інституційний контекст. “Імплантація” запозичень потребує їх адаптації до діючої правової системи та до неформальних інституцій, традиційних для українського суспільства, в першу чергу, до морально-етичних норм і цінностей. Можна навести багато прикладів, коли на перший погляд досконалі закони, які за визнанням вітчизняних та зарубіжних експертів мало чим відрізняються від європейських, на практиці майже не працюють, або ж призводять до неочікуваних негативних наслідків. Очевидно, що “нові інститути суспільного життя, які утверджуються в ході реформ, не можуть формуватися на основі штучно сконструйованих стереотипів, бути калькою з чужого досвіду, навіть найкращого. Механічно відтворити процес розвитку інших країн не вдавалося ще ніде і нікому” [9].
Адаптація запозичених інституцій до традиційних норм і цінностей не повинна бути одностороннім процесом. Без корекції та поступової заміни деяких, характерних для сучасного українського суспільства морально-етичних норм, важко розраховувати на успіхи у соціально-економічному реформуванні. Перш за все це стосується тих із них, які вже стали архаїчними або сформувалися у часи панування тоталітарного соціалізму. Вони мають бути витіснені нормами, що ґрунтуються на загальнолюдських цінностях, цінностях громадянського суспільства та розширеного ринкового порядку співробітництва. При цьому слід пам’ ятати, що морально-етичні норми є консервативними за самою своєю природою і процес їх змін, як правило, важкий і тривалий. Але потрібно зважати і на те, що історією нам відведено дуже мало часу на переорієнтацію у ціннісних координатах. Очікувати, що вона здійсниться спонтанно, сама по собі, це значить назавжди втратити нагоду ввійти до кола розвинених цивілізованих країн. Єдино вірним виходом може стати планомірне і виважене привнесення нових цінностей у суспільство “через регулюючу роль держави і створену для цього систему інституцій” [16, c. 8G].
» следующая страница »
1 ... 18 19 20 21 22 2324 25 26 27 28 ... 241