В галузях, де проникнення на світові рики блокується правовими, технічними й іншими обмеженнями
Поглинання,
злиття
Оцінка вартості ключових для прийняття рішень про поглинання (злиття) технологій
Галузі із середнім циклом зміни технологій і потребами її заміщення
Ретельне дослідження технологій для оцінки їх перспективності і меж застосування
В усіх галузях
обробної
промисловості
- чим ближче життєвий цикл технології до завершення, тим сильніше експортер технології зацікавлений у її продажу (навіть без права подальшого розпорядження) і тим більше організаційні форми трансферу наближені до ринкових, а основна частка трансакційних витрат припадає на передконтрактний період (витрати пошуку інформації про технологію).
Очевидно, що за складності вибору альтернативних господарських рішень (зокрема, через невизначеність витрат, що їх супроводжують), необхідно бачити можливості їх аналізу для того, щоб мати змогу обрати найвигідніший за конкретних бізнес-умов варіант. Без сумніву, рішення про вибір організаційної форми трансферу технологій обов’ язково має прийматися з урахуванням фінансових результатів трансферу, тобто тих, які формують співвідношення витрат і вигід у ході експлуатації нової технології. Однак важливо при цьому мінімізувати і супроводжуючі процес залучення технології трансакційні витрати.
2.3.4. Способи врахування трансакційних витрат при
виборі організаційної форми трансферу технології
Аналіз літературних джерел з питань управління трансакційними витратами показав, що на сьогодні не існує єдиного і чіткого підходу до оцінювання впливу трансакційних витрат, який хоча б частково охоплював усі аспекти здійснюваних трансакцій. В літературі представлено два напрями, за якими здійснюється їх оцінка - ординалістський та кардиналістський [B, с. 39]. Перший полягає в здійсненні порівняльного якісного аналізу трансакційних витрат і ранжируванні їх за силою прояву. Прихильники цього підходу вважають, що у багатьох випадках для прийняття зваженого рішення можна обійтися без трудомістких розрахунків точних значень величин, а достатньо обмежитися лише експертною оцінкою їх співвідношень [24].
Другий базується на кількісному оцінюванні величини трансакційних витрат, яка може, зокрема, вимірюватися часткою від суми угоди [б], або ж методами прямих розрахунків вартості кожної із трансакцій [2B, 55]. Так, наприклад,
О. Кузьминов, досліджуючи проблему вимірювання трансакційних витрат для операцій фондового ринку, пропонує їх визначати на основі двох складових: кількості інформації та інформаційної непрозорості, яка впливає на складність її отримання [28]. Автор вважає, що величина трансакційних витрат Вт, визначатиметься добутком цих складових, тобто:
в„„ = 1 ■ Jh . (2.13)
де 1к - кількість необхідної інформації; Jh - інформаційна непрозорість.
Ця формула видається нам дещо некоректною, хоча підхід заслуговує на увагу. Враховуючи, що для поняття інформаційної непрозорості відсутній алгоритм чіткого розрахунку, варто було б у наведеній формулі використати залежність не у вигляді добутку, а у вигляді функції, або ж символ Jh трактувати як витрати на подолання інформаційної непрозорості.
На нашу думку, оцінювання впливу трансакційних витрат має свою специфіку для різних за змістом трансакцій. Так, для повторюваних трансакцій з обміну ресурсами (наприклад, у ході виробничої діяльності), можна скористатися статистичними даними, в тому числі отриманими на основі аналізу бухгалтерських операцій, як це пропонують деякі науковці [21; 23]. Це дає змогу розрахувати економію на трансакційних витратах через зниження вартості операцій внаслідок концентрації ринкових контрагентів, що запропонував С. Архієреєв, досліджуючи вплив трансакційних витрат на діяльність суб’єктів господарювання [6]. Однак ми вважаємо, що цей підхід недоцільно використовувати для вирішення завдання вибору оптимальної організаційної форми трансферу технології для підприємств, оскільки тут йдеться про оцінювання одиничних трансакцій, якими є процеси трансферу. На наш погляд, для цих цілей необхідно досліджувати рівень трансакційних витрат на основі якісного підходу - з урахуванням особливостей бізнес-середовища (його інституційної структури, глибини інформаційної асиметрії, дієвості регулятивних структур тощо) та опираючись на концепції раціональності поведінки економічних агентів (підприємств) і їх мотиваційних преференцій.
» следующая страница »
1 ... 179 180 181 182 183 184185 186 187 188 189 ... 241