1. Аналізом ситуацій та статистичних даних, за допомогою яких можна врахувати велику кількість факторів, невиявлених при експериментальних дослідженнях, а також врахувати фактори, які є специфічними для певного типу трансакцій.
2. Використанням статистичних баз даних міжнародних, державних та спеціалізованих (консультативних) організацій для дослідження впливу окремих факторів та інституцій на підприємства.
Доповнюючими методами для оцінки рівня трансакційних витрат може бути анкетування, призначене для отримання відповідей на релевантні запитання стосовно конкретних трансакцій і мінімізації витрат ex ante (витрат, пов’ язаних з асиметрією інформації між продавцем і покупцем технології). Найбільш відомим опи- тувальником (анкетним листом) є так званий опитувальник Маккея [37, с. 129-131]. Його суть полягає в тому, що перш ніж розпочати пошук технології або укласти угоду на її купівлю (передачу), підприємство має оволодіти певною інформацією або знаннями, за допомогою яких воно має змогу оцінити структуру майбутньої угоди. Це дає змогу ринковому агенту на основі заздалегідь підготовленої інформації визначити процедуру взаємодії з потенційним партнером та вибрати організаційну форму трансферу.
Однак тут треба врахувати наступне застереження, яке висловив Ж. Сапір: “Якщо розповсюдження інформації в економічному середовищі ускладнене, тобто інформація має властивість “прилипати” до агентів (sticky information), то подібна ситуація породжує ендогенну жорсткість. Оскільки реакція на нову інформацію в агентів уповільнена, а оперативних даних вони своєму оточенню не надають, то сам процес розповсюдження інформації збільшить асиметрію”[54]. Таким чином, при дослідженні й оцінюванні рівня трансакційних витрат на різних етапах трансферу технологій набуває важливого значення вибір організаційних структур чи груп, що будуть приймати участь в прийнятті і аналізі інформації як з боку одержувача технології, так і зі сторони його партнера. Ця думка знаходить підтвердження в праці О. Кузьминова, де він висуває гіпотезу, що трансакційні витрати при передаванні інформації від суб’єкта (структури) А до суб’єкта (структури) Б, не будуть дорівнювати трансакційним витратам від Б до А (інформаційна анізотропія) [28, с. 34]. Ця асиметрія здатна перешкодити укладанню угоди.
Одним із способів вирішення проблеми, може стати аналіз, який використовує деякі змінні величини в якості наближених значень відсутньої інформації (фактор-сигнали) [54]. З таким підходом можна погодитись, оскільки ідея виявлення сигналів як наслідку дій економічного агента, спрямованих на зниження інформаційної асиметрії, може бути найбільш дієвим способом зменшення негативного впливу трансакційних витрат на ефективність угоди (в т.ч. угоди про трансфер технологій).
Ця ідея вписується у висновки, зроблені сучасними дослідниками теорії інформації. Так, Г. Стіглер стверджував свого часу, що інформація має спадну граничну корисність [71]. На противагу цьому, дослідження, проведені Р. Рад- нером і Дж. Стігліцом, дали їм змогу висловити припущення, що придбання інформації характеризується зростаючою віддачею [69]. Протиріччя між висновками дослідників наштовхує на думку, що теорія інформації не дає чіткого алгоритму побудови на її основі моделей мінімізації витрат. Проте з контексту робіт згаданих авторів стає зрозумілим, що під інформацією маються на увазі передусім сигнали, а, як справедливо зауважив Г. Саймон, проблема полягає в тому, що надлишок сигналів може перевищити можливості нашого сприйняття і позбавити нас можливості якісно опрацьовувати інформацію: “В світі, де увага - рідкісний ресурс, інформація може стати дорогою розкішшю, так як вона відволікає нашу увагу від того, що важливе, на те, що вторинне”[70].
» следующая страница »
1 ... 182 183 184 185 186 187188 189 190 191 192 ... 241