Концепції інституціональної економічної теорії в управлінні розвитком соц-екон. систем

Кожна із зазначених форм трансферу технологій має певну сферу викорис­тання, де, як показує практика, вона є найдоцільнішою. Найпоширенішою у сві­товій практиці організаційною формою трансферу технологій є ліцензування. Во­но здійснюється шляхом укладання угоди, змістом якої є “надання патентовлас- ником іншій фізичній або юридичній особі дозволу на використання об’єкта промислової власності на основі ліцензійного договору” [2]. Слід зауважити, що трансфер технологій у такій формі здійснюється лише тоді, коли її продавець (ліцензіар) буде впевнений, що його прибуток у разі продажу ліцензії буде перевищувати сукупні витрати від можливості самостійного її використання та витрат контролю за дотриманням ліцензійної угоди.

Застосування ліцензій як форми передачі технологій пов’язано з правовою основою їх захисту. В залежності від рівня правової захищеності виділяють лі­цензії патентні і безпатентні. Основою патентних ліцензій є патент чи інший подібний документ, який підтверджує право патентовласника на монопольне використання науково-технічних рішень. Сутність безпатентних ліцензій полягає в тому, що власник технології дає дозвіл або фактично розкриває перед партнером по договору знання, які з тих чи інших суб’єктивних умов не були запатентовані або ж не піддаються патентуванню, наприклад модернізація існуючого облад­нання, яка дає можливість виготовляти продукцію з іншими властивостями, нав­чання персоналу новій методиці роботи, ноу-хау технічного характеру тощо. За таких умов укладення угоди про передачу технології в формі безпатентної ліцензії містить ризик для власника технології, оскільки не забезпечує захист його прав власності на початковому етапі укладання угоди при ознайомлені протилежної сторони з цінністю технології та особливостями її застосування. Для зменшення вищезазначеного ризику практикується укладання опціонної угоди про нерозго- лошення секретів технології, яка підготовлена до передачі. Умови опціонної угоди передбачають надання стороні - майбутньому імпортеру технології, - техноло­гічної документації або дослідного зразка, які не повинні розголошуватися нею певний термін, стороні власнику технології - опціонної винагороди, яка при укла­данні угоди про передачу технології враховується як частина ліцензійного пла­тежу, в протилежному випадку втрачається покупцем опціонної угоди [57, с. 588-589].

Ліцензії можуть бути різними залежно від обсягу прав, які надаються по­купцю (проста, виняткова, повна) і від умов передачі знань (самостійна або ж су­путня). Це впливає на доцільність їх застосування при трансфері різних техно­логій, що потребує від імпортера детального вивчення вигідності трансферу за певного типу ліцензії.

Так, проста ліцензія надає ліцензіату лише право використання технології, зберігаючи за ліцензіаром права розпорядження нею. Виняткова ліцензія, на відміну від простої, надає ліцензіату права використання та розпорядження техно­логією, проте з певними обмеженнями, наприклад територіальними або часовими. Повна ліцензія надає ліцензіату всі права на використання та розпорядження тех­нологією з повною відмовою від прав її використання та розпорядження лі- цензіаром.

На наш погляд, трансфер технології через придбання простої ліцензії до­цільний тоді, коли технологія використовуватиметься для випуску продукції, по­пит на яку стабільний і високий (наприклад, у харчовій промисловості). Трансфер технологій через придбання повної ліцензії менш поширений. Він більш вигідний продавцю технології тоді, коли вона вже належить до застарілих на даному ринку, або ж коли у нього відсутні кошти для її широкого промислового використання. І те, і друге може бути вигідним для покупця, якщо для нього ці застереження не є суттєвими.

Що ж стосується таких ліцензій, як самостійна і супутня, то вони також мають свою сферу використання. Так, супутня ліцензія - це дозвіл на викорис­тання цілісного об’ єкта інтелектуальної власності, зокрема, технології, або розпо­рядження ним. Супутня ліцензія використовується як додаток при використанні інших організаційних форм трансферу технологій (купівлі технологічного облад­нання, передачі технології шляхом створення СП або за франчайзингової форми ведення бізнесу).

 

« Содержание


 ...  177  ... 


по автору: А Б В Г Д Е Ё Ж З И Й К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Э Ю Я

по названию: А Б В Г Д Е Ё Ж З И Й К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Э Ю Я