Концепції інституціональної економічної теорії в управлінні розвитком соц-екон. систем

Процес інтеграції, за всіма його складовими - від прийняття рішення про інтеграцію і до визначення її результатів відносно вертикального чи горизон­тального напрямку представлено у табл. 2.5.

Таблиця 2.5

Основні етапи процесу інтеграції підприємств за напрямами інтеграції________________

Етап інтеграції підприємств	Форма інтеграції
Горизонтальна	Вертикальна
“вперед”	“назад”
Визначення мети інтеграції	Посилення своїх рин­кових позицій, і як наслідок завоювання економічного прос­тору регіону	Інтеграція з фірмами- збутовиками з метою завоювання додаткових ринків збуту	Інтеграція з постачаль­никами сировини з ме­тою зниження собівар­тості продукції
Пошук партнерів	Фірми, що працю­ють у тій же галузі, фірми-конкуренти	Фірми, що займаються збутом виготовленої продукції	Фірми-постачальники сировини і матеріалів
Оцінка витрат і аналіз партнерів	Розрахунок витрат, пов’язаних з інтеграцією
Ведення переговорів	Витрати посередницьких та консалтингових фірм
Інтеграція	Заходи щодо культурного зближення, усунення плинності персо­налу, концентрація зусиль щодо внутрішнього маркетингу, розробка методів щодо обміну інноваційними розробками і технологіями
Контроль	Проведення перевірок і звірок, розподіл прав і обов’язків кожного члена інтегрованого колективу
Усунення недоліків	Проведення додаткових заходів щодо усунення “вузьких” місць

При цьому слід зазначити, що вибір форми інтеграційних утворень має здійснюватися з врахуванням не лише стратегічних намірів суб’єктів підприєм­ницької діяльності і сфери бізнесу, у якій вони працюють, а й рівня досконалості інституційного середовища, що склалося на даний момент в країні. Недоско­налість правових норм і законодавчих актів спонукає до вертикальної інтеграції з метою зниження ризиків ринкової взаємодії та зміцнення ринкових позицій фірми. Потреба у концентрації капіталу, захисті від конкурентів, спрощеному доступі до залучення позикових коштів сприяють інтеграції у горизонтальному напрямку.

Завдяки інтеграції виробниче підприємство стає менш залежним від рин­кових ризиків (диктат постачальника чи споживача). Однак зростання розмірів підприємства спричиняє погіршення рівня керованості структурними ланками, збільшення інерційності підприємства, що потребує додаткових витрат на здійс­нення адміністративно-контрольних функцій.

Тому важливо обґрунтувати напрями та організаційно-структурні форми та­кого зростання, оцінити, що дає більші переваги - виграш у продуктивності за рахунок спеціалізації при відносинах із учасниками технологічного ланцюжка на засадах ринкової взаємодії (стратегія концентрованого зростання) чи виграш у витратах на трансакціях завдяки оптимізації організаційної будови (стратегія ін­теграційного зростання). Однак на сьогодні економістами не напрацьовано чітких методичних рекомендацій, використання яких давало б змогу оптимізувати рі­шення про організаційну розбудову підприємства. На нашу думку, для розуміння логіки розвитку підприємства доцільно використати концепцію оптимізації трансакційних витрат у поєднанні із методологією теорії фірми.

2.2.3.                         Обґрунтування доцільності і напрямів організаційно-структурного розвитку підприємства на основі концепції трансакційних витрат

 

« Содержание

» следующая страница »
1  ... 126 127 128 129 130 131132 133 134 135 136  ... 241