Ми вважаємо, що серед окреслених вище чинників, що мотивують учасників ринку до об’ єднання, слід розрізняти ті, що характерні для великих підприємств, які здебільшого прагнуть отримати певні переваги на міжнародному ринку за рахунок можливостей партнера, і малих та середніх підприємств, для яких важливо поліпшити свою здатність протистояти сильному конкурентному тиску в першу чергу на внутрішньому ринку країни, збільшуючи тим самим свої можливості розвитку.
Варто при цьому зауважити, що для суб’єктів малого бізнесу є особливо значними ризики ринкової взаємодії. Здебільшого дрібні підприємці не мають достатньо інформації для врахування усіх обставин при здійсненні трансакцій і не володіють дієвими інструментами захисту прав власності. Крім того, як зазначає Дж. Ходжсон, саме тут “існує розрив між складністю середовища прийняття рішень, з одного боку, і аналітичними та лічильними здібностями агента - з іншого” [77]. В результаті розвиток малого бізнесу не має бажаної динаміки, незважаючи на всі зусилля законодавчої влади створити для цього сприятливіші умови.
На це звертають увагу деякі науковці, що досліджують умови функціонування малого бізнесу, визначаючи ефективні організаційно-економічні механізми та форми підтримки їх діяльності на етапах становлення [24; 70]. Так, автори, обґрунтовуючи необхідність створення бізнес-інкубаторів, зазначають, що “для підприємців, які тільки започатковують малий бізнес і не мають достатнього досвіду, щоб кваліфіковано провести необхідні дослідження, трансакційні витрати будуть досить великими, оскільки результати досліджень можуть бути інтерпретовані неправильно. Внаслідок цього виникають втрати від зриву угоди, від надмірного ризику при укладанні комерційних угод, які з правової точки зору належним чином не були підготовлені тощо” [70]. Автори аргументовано доводять доцільність створення розгалуженої інфраструктури інформаційної підтримки розвитку підприємництва, яка зменшуватиме ризики трансакцій, оскільки служитиме “фактором доповнення ринку там, де він існує у недосконалому вигляді і його функціонування ускладнюється обмеженим числом його учасників, асиметрією і неповнотою інформації, побічними ефектами чи іншими причинами” [70].
Проте ці та подібні структурні форми підтримки розвитку підприємництва не є проявом самоорганізації. Зазвичай вони створюються регіональними органами управління і служать суто інформативною базою для прийняття управлінських рішень. Між тим інтеграція підприємств має на меті набагато більше цілей, ніж розширення можливостей інформаційного забезпечення. Об’єднання відбувається тоді, “коли ініціатор об’єднання може запропонувати в колективне використання ресурс, який здатен генерувати синергію, покращити результат діяльності всіх учасників інтегрованої структури” [71]. Таким ресурсом, серед інших, може бути ефективніший менеджмент, на що вказує, зокрема, Т. Сьомкіна, підкреслюючи, що інтегровані структури здатні підвищувати рівень обґрунтованості управлінських рішень, які приймаються у відповідь на певну ініціативу учасника об’єднання [73].
Водночас автор зазначає, що “функція менеджменту, тобто створення умов та організація виробничого процесу для виконання цільової функції, що утворилася під час ініціативної діяльності” залишається за первинним суб’єктом підприємницької діяльності (СПД), стаючи його “основною функцією” [73]. На наш погляд, це твердження справедливо лише для певної частини підприємницьких структур, які, входячи до об’ єднання, за-лишають за собою право на оперативно- господарську самостійність, або навіть і юридичну. Така відмінність у виконанні функції менеджменту для різних типів інтегрованих структур, потребує їх детальнішої характеристики. Це тим більше необхідно, оскільки автор залишає за окремими СПД право на ризик, як “наявний, так і той, що пов'язаний з розробкою цільової функції”, аргументуючи це тим, що “яким би не був за характером ризик, він може призвести до втрат як сукупного СПД, так і часткового СПД”. На нашу думку, функція ризику, як і функція менеджменту, залишається не за всіма учасниками інтегрованих структур, а залежить від ролі та місця окремого СПД у майбутній структурі і типу самої інтегрованої структури.
» следующая страница »
1 ... 123 124 125 126 127 128129 130 131 132 133 ... 241