Отже, аналіз запропонованих різними авторами підходів до виділення чинників, які спонукають суб’єкти підприємництва до об’єднання, дає змогу зробити висновок, що основними мотивами інтеграційних процесів серед господарюючих суб’єктів науковці переважно вважають: збільшення доступності нових видів ресурсів і краще використання власних шляхом їх комбінування з ресурсами партнерів, зменшення залежності від постачальників сировини, отримання можливості застосування новітніх технологій і ноу-хау, і - як наслідок - збільшення обсягів продажу, зниження собівартості продукції, захоплення більшої частки ринку. Як зазначає І. Владімірова, “Компанії об’єднуються разом для того, що використовувати специфічні ринкові можливості, які для окремо взятих компаній не існують” [15].
Разом з тим аналіз економічної літератури показує, що науковці, оцінюючи мотиви до інтеграції, переважно звертають увагу на ті з них, які дають змогу збільшити ресурсні можливості суб’єктів господарювання та посилити їх конкурентний потенціал. При цьому недостатньою мірою досліджені чинники, що знаходяться поза межами підприємства і зумовлюють високі ризики ринкової взаємодії. Поза тим, вплив цих чинників є суттєвим, особливо у перехідній економіці.
Очевидно, що підприємство прагне здійснювати обмін економічними благами з іншими суб’єктами ринку на максимально вигідних для себе умовах, тому витрачає кошти на пошук таких контрагентів, докладає зусиль для укладення відповідної угоди і забезпечення її виконання. Однак за недосконалості правових інститутів, що властиве трансформаційній економіці, забезпечити виконання угоди часто набагато складніше, ніж її укласти, оскільки багато угод укладається в неявній формі, опираючись на неформальні домовленості та персоніфіковані зв'язки. В Україні, як засвідчують численні публікації, більше половини бізнесу здійснюється “в тіні” [20; 31; 45]. Для цього підприємницька практика сформувала свої методи і схеми ведення бізнесу, серед яких переважають не зафіксовані юридично угоди про обмін економічними благами. В. Ляшенко наводить приклади таких угод: “укладання угоди про постачання товарів з передоплатою; укладання тієї ж угоди в бартерній формі; реєстрація підприємства у формі товариства з обмеженою відповідальністю; нереєстрація підприємства, тобто фактично укладання домовленості з потенційними партнерами про те, що майбутні контракти з ними не будуть мати правового захисту; усне, а не письмове визначення нового порядку взаємодії працівників в організації і т.п.” [45].
Відсутність правового захисту таких угод спричиняє їх порушення недобросовісними партнерами, що призводить до втрат доходів інших учасників обміну. Це великою мірою впливає на ефективність їх функціонування і спонукає і далі частину бізнесу тримати “в тіні” для забезпечення мотивуючого (з позицій підприємця) доходу. Водночас тіньові схеми також потребують значних витрат на їх підтримання (оплата “послуг” податковим та іншим контролюючим органам за “непомічання” порушень та “оптимізацію” податкових платежів тощо).
Таким чином, в перехідній економіці через великі ризики ринкових трансакцій складаються умови, коли ринкові агенти надають перевагу об’єднанню, причому не лише через утворення нової ієрархічної структури (однієї фірми), а й через різні форми інтеграційних утворень, в яких ринкові агенти частково або повністю зберігають самостійність. Як зазначалось раніше, ризик ринкової взаємодії проявляється найбільше у секторі малого та середнього бізнесу, що потребує заходів з його мінімізації. Тому серед таких підприємств досить багато бажаючих увійти до складу інтегрованого утворення навіть із втратою господарської самостійності.
Враховуючи наведені міркування, подана класифікація мотивів до інтеграції вітчизняних підприємств, яка узагальнює і доповнює думки ряду авторів [2; 28; 53; 68; 83; 88] та чіткіше структурує сукупність чинників і мотивів до інтеграції, в тому числі з погляду мінімізації витрат ринкової взаємодії (табл. 2.4). З огляду на те, що для великих і малих підприємницьких структур мотиви до інтеграції суттєво відрізняються, зазначені групи підприємств виокремлено. При цьому вважаємо за доцільне підкреслити, що великі підприємства, об’єднуючись, прагнуть вийти на наднаціональний ринок, а малі та середні - передусім зміцнити свої позиції на вітчизняному ринку.
» следующая страница »
1 ... 124 125 126 127 128 129130 131 132 133 134 ... 241