Концепції інституціональної економічної теорії в управлінні розвитком соц-екон. систем

Так, переваги стратегії інтегрованого зростання для крупних суб’єктів під­приємництва передусім зумовлені процесами глобалізації світової економіки [21; 41; 67]. Тут велику роль відіграють техніко-технологічні та організаційні пара­метри підприємств, які зазнають суттєвих змін по мірі збільшення масштабів діяльності. Це спонукає власників до змін у структурі організаційної форми бізнесу - пе-реходу від простіших форм до об’ єднаних в одну структурну ієрархію складніших форм господарювання - інтегрованих підприємницьких структур, які діють на засадах комбінування, концентрації та спеціалізації.

Особливого поширення в останні роки набувають інтеграційні процеси на наднаціональному рівні, які прийшли на зміну конкуренції і відкрили нові мож­ливості перед їх учасниками. Як зазначає М. Крамчанінова, “для промислових ринків конкуренція поступово втрачає свою актуальність, переміщуючись у бік партнерства та співробітництва” [41]. До цих процесів активно залучаються і віт­чизняні підприємства, особливо у разі наявності в українського партнера ресурсу, важливого для здобуття спільних для потенційних учасників конкурентних переваг (найчастіше це інформаційні технології, в чому особливо зацікавлені іно­земні партнери, або ж дешевші ресурси). В той же час посилення відмінності у стандартах життя споживачів на різних споживчих ринках та їх вимог до харак­теристик товару вимагає їх врахування при входженні на інший ринок, що легше зробити за умов співпраці із партнером, який має досвід роботи на ньому. Тому міжнародне партнерство стає корисним і для виробників товарів масового вжитку, спрощуючи їм доступ до ринків інших країн.

Для вітчизняних підприємств важливо також отримати доступ до новітніх технологій без зайвих витрат на їх розроблення власними силами. Комп’ юте- ризація, розвиток комунікаційних мереж відкривають нові перспективи у спів­робітництві, значно знижуючи витрати виробничих та інноваційних процесів, збіль­шуючи можливості альянсів та інших видів об’єднань у фінансуванні розроблення нових видів продукції, їх оперативного впровадження у масове виробництво з розрахунку на просторово більший ринок збуту, де до того ж ослаблюється вплив коливань кон’юнктури. Такі підприємства нарощують свій експортний потенціал не тільки за рахунок низької собівартості, а й за рахунок розвинутих збутових мереж закордонного партнера за межами національної економіки.

Чинники, що спонукають до інтеграції малі та середні підприємства, як правило, обумовлені особливостями національного ринку. Можна з очевидністю стверджувати, що в Україні малі підприємства об’єднуються через складнощі в умовах та практиці господарювання, викликане частими змінами у ринковому середовищі, його інституційній та галузевій структурі, що особливо характерно для трансформаційної економіки. Малі суб’єкти підприємницької діяльності, що є цілком самодостатніми, оскільки виконують усі основні функції підприємництва (ініціативи, менеджменту та ризику), під тиском зовнішнього середовища втра­чають здатність вести конкурентну боротьбу з великими компаніями і прагнуть зміцнити свої позиції через об’ єднання зусиль із собі подібними або приєднання до великих. Інтегровані утворення формуються на основі заздалегідь обумовленої системи організаційно-функціональних взаємовідносин між ланками, що забез­печують перебіг виробничого процесу (колишні ринкові партнери стають внут­рішніми структурними елементами). Це потребує зміни механізму адміністру­вання, відмови первинних підприємницьких суб’єктів від певної частини своїх прав (обмежується їх господарська самостійність), взамін вони стають менш залеж­ними від зовнішніх ризиків і більш ресурсоспроможними.

Отже, інтеграція малих підприємницьких структур - це їх реакція на усклад­нення умов господарювання, що вимагає від них здатності до ретельного все­бічного вивчення зовнішнього середовища і оперативного адекватного реагування на його виклики. При цьому, як зазначає Т. Сьомкіна, стає необхідним “виок­ремлення функції ініціативи”, для чого окремі суб’єкти підприємництва об’єдну­ються і утворюють нову ієрархічну структуру, передаючи на вищий її рівень цільову функцію управління [73].

 

« Содержание


 ...  125  ... 


по автору: А Б В Г Д Е Ё Ж З И Й К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Э Ю Я

по названию: А Б В Г Д Е Ё Ж З И Й К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Э Ю Я