Маркетинг

Добре

Оптимальне

Зона дії

Вузька, в міс­цях конце­нтрації спо­живачів

Широка, по всьому ринку

Вузька, але декілька аге­нтів охоп­люють ринок

Найбільш

повна

Право власності на вироби в про­цесі збуту

У виробника

У посередника

У посеред­ника

У посередни­ка або

у виробника

Фінансовий стан виробника

Сильний

Слабкий та середній

Слабкий

Оптимальний

Можливості тех­нічного обслу­говування виро­бів

Найвищі

Низькі

Середні

Оптимальні

Норма прибутку

Висока

Низька

Низька

Середня

Рівень стандар­тизації

Низький

Високий

Високий та середній

Будь-який

Якість звітності

Висока

Низька

Найнижча

Нормальна

 

Розрізняють просту та складну систему розповсюдження. Проста система припускає наявність у ланцюгу розповсюдження, як правило двох ланок: виробника і споживача, тобто фактична відсутність спеціальних збутових організацій. Складна система 232

представлена багаторівневими ланками, що включають мережу власних збутових філій і дочірніх компаній, незалежних збуто­вих посередників, оптових і роздрібних фірм. Існує також такий вид складної системи збуту, як подвійна система каналів розпов­сюдження, коли виробник на тому самому ринку використовує два самостійних або взаємозалежних канали розповсюдження.

Вибір виду каналу розповсюдження — одне із найскладні­ших питань в сфері маркетингу, які необхідно прийняти керів­ництву підприємства. Обрані підприємством канали безпосеред­ньо впливають на решту управлінських та господарських рішень в сфері маркетингу. Рішення щодо вибору того чи іншого каналу розповсюдження також визначає основні напрями в сфері комер­ційної роботи, управління персоналом, договірних відносин.

Тому всі висновки, щодо побудови мережі розповсюдження повинні підтверджуватися економічними розрахунками, прогноз­ними даними та обґрунтуванням фахівців.

Для ефективної розробки структури каналів розповсюджен­ня необхідно враховувати такі фактори (рис. 7.6).

Поряд із традиційними каналами розповсюдження у світовій маркетинговій практиці існують нові форми їх внутрішніх струк­тур — вертикальні маркетингові системи (ВМС) (рис. 7.7).

Типовий традиційний канал розповсюдження складається з незалежного виробника, одного чи декількох оптових торговців і одного чи двох роздрібних торговців, при цьому кожен учасник певного каналу розповсюдження товарів прагне забезпечити собі максимально можливий прибуток. Жоден учасник не має досить повного контролю над діяльністю іншого учасника.

Вертикальні маркетингові системи складаються з виробника, оптових і роздрібних торговців, що діють як єдина система. При цьому один з учасників каналу є або власником ренти, або надає ним торгові привілеї, зацікавлений в створені каналів розподілу та забезпечує тісне співробітництво.

Мета створення ВМС — контроль за діяльністю каналів роз­повсюдження і запобігання можливим конфліктам між окремими його учасниками, що переслідують власні цілі.

Існують три основні типи ВМС: корпоративна, договірна та керована (рис. 7.8).

Корпоративні ВМС — координація зусиль та управління конфліктами здійснюється за рахунок того, що всі рівні каналу розповсюдження належать одному власникові. Це може бути як виробник товарів, так і торговельний посередник.

 

« Содержание

» следующая страница »
1  ... 115 116 117 118 119 120121 122 123 124 125  ... 182