Маркетинг

•     Управління запасами. Полягає в управлінні товарно- матеріальними цінностями завдяки проведенню необхідних розрахунків з бюджетом, страховими компаніями, а також через здійснення необхідних операцій по обслуговуванню запасів.

•    Збереження запасів. Зміст цієї стадії полягає в забезпеченні запасами завдяки раціональній організації складського гос­подарства.

•    Обслуговування замовлень. Цей етап пов’язаний з просуван­ням безпосередньо продукції по стадіям фізичного розпов­

•    сюдження згідно документального підтвердження замовлен­ня.

•    Транспортування. Вирішення проблеми вибору транспорт­ного засобу з врахуванням інтересів часу та витрат. Значення даних етапів зростає по мірі того, як збільшується

відстань між виробником та споживачем.

До загальних цілей системи розповсюдження можна віднес­ти:

•    вільний доступ споживача до інформації;

•   налагодження високоефективної системи розповсюдження;

•   досягнення міцних позицій в умовах конкуренції;

•   лояльне ставлення до фірми і товарів;

•    отримання високих прибуткув діяльності системи. [4, с. 81] В процесі планування політики розповсюдження чільне місце

займає вирішення питань, щодо видів та основних характеристик каналів розповсюдження продукції.

Канал розповсюдження — це сукупність фірм та окремих осіб, які виконують посередницькі функції щодо фізичного переміщен­ня товарів і беруть на себе або сприяють передачі комусь іншому право власності на товар чи послугу на шляху їх товароруху. [6] Незважаючи на те, що при використанні послуг посередників виробник певною мірою втрачає контроль за реалізацією товарів, більшість підприємств вважає вигідним залучення посередників. Це пояснюється багатьма причинами (рис. 7.4).

Рис. 7.4. Причини використання посередників

Завдяки каналам розповсюдження вирішують питання збере­ження ресурсів виробництва: фінансових, трудових, часових.

До функцій, які виконують канали розповсюдження відно­сять:

•   дослідницька робота — збір інформації, що є необхідною для планування та полегшення обліку;

•    стимулювання збуту — створення комунікаційної підтрим­ки товару або послуги: розповсюдження інформації про то­вар та виробника;

•    встановлення контактів зі споживачами, оперативна пере­дача інформації про зміни вподобань покупців та коливан­ня кон‘юнктури регіональних ринків;

•   організація товароруху: створення необхідних запасів; складу­вання та транспортування продукції;

•   продажний та після продажний сервіс (пристосування това­ру до вимог покупців, сортування, монтаж, пакування);

•   фінансування витрат та функціонування каналів розповсюд­ження продукції.

•   проведення переговорів — намагання узгодження цін та інших умов для подальшої передачі права власності на товар;

•   прийняття ризику торгівельних угод.

Всім функціям притаманні загальні властивості: вони є джере­лом витрат підприємства; можуть бути виконані краще завдяки спеціалізації; можуть виконуватись різними членами каналу това­роруху.

Питання про виконавця кожної функції каналу — це питання відносної ефективності. Якщо з’явиться можливість більш резуль­тативно здійснити певну функцію, канал перетвориться в нову сис­тему і таким чином буде вирішуватись завдання зменшення витрат, які виникають в зв’язку з діяльністю каналів розповсюдження.

Канали розповсюдження товарів можна охарактеризувати за кількістю їх складових рівнів. Рівень каналу розповсюдження — це будь-який посередник, який виконує роботу з наближенням то­вару та права власності на нього до кінцевого споживача.

 

« Содержание

» следующая страница »
1  ... 112 113 114 115 116 117118 119 120 121 122  ... 182