Маркетинг

•    стратегія економічного ціноутворення, яка спрямована на встановлення і підтримання монопольно високих цін. Зви­чайно переслідується ціль отримання надприбутку або мо­нопольного прибутку;

•   стратегія демпінгових цін тобто ринкових цін, свідомо зани­жених підприємством в порівнянні з ринковим рівнем цін, який склався, з ціллю отримання значних переваг по відно­шенню до своїх конкурентів. Ця стратегія ціноутворення відноситься до монополістичної діяльності і вважається не­допустимою;

•    стратегія ціноутворення, яка грунтується на згоді (узгодже­них діях) господарських суб’єктів, обмежуючих конкуренцію, в тому числі згода (узгоджені дії), направлені на:

•   встановлення (підтримання) цін, знижок, надбавок, націнок;

•    підвищення, зниження або підтримання цін на аукціонах і торгах;

•   розділ ринку по територіальному принципу або якій-небудь іншій ознаці, обмеження доступу до ринку, відмова від укла­дання договорів з певними продавцями або покупцями;

•    є заборонними також стратегії ціноутворення, які ведуть до порушення встановленого нормативними актами порядку ціноутворення;

•    вважаються недоступними стратегії ціноутворення, які пе­реслідують спекулятивні цілі.

Вироблення і оцінка стратегії підприємства в області ціноут­ворення в умовах ринку - складний процес, який потребує колек­тивного опрацювання і прийняття відповідальних рішень. Цей процес розпочинається з загального визначення цілей, задач, їх попередньої оцінки на експортному рівні і в подальшому повинен бути підкріплений аналізом результатів її реалізації і відповідною корекцією прийнятих настанов. Бажано врахувати, що ціна - дуже тонкий інструмент ринку і з нею потрібно поводитися з обережн­істю. Необдумані рішення можуть швидко позначитись на фінан­сових результатах або проявитися через деякий час. У виробленні та оцінці цінової стратегії підприємства необхідно врахувати як поточні, так і перспективні цілі діяльності підприємства.

6.3   Методи ціноутворення

Діючі в економіці ціни взаємопов’язані і утворюють певну систему. Всі ціни з врахуванням окремих економічних факторів можуть бути відповідним чином класифіковані.

В залежності від галузевої ознаки чи від обслуговування кон­кретної сфери економіки ціни поділяють на:

•   оптові ціни на продукцію промисловості;

•   закупівельні ціни;

•   роздрібні ціни;

•   ціни на будівельну продукцію;

•   тарифи вантажного та пасажирського транспорту;

•   тарифи на платні послуги, що надаються населенню;

•   ціни, що обслуговують зовнішньоторгівельний обіг.

Види цін в залежності від порядку повернення споживачам транспортних витрат за доставку вантажу: ціни ФОБ в місці ви­робництва; визначення ціни на основі базисного пункту; єдині ціни за винятком витрат за доставку.

В залежності від дій держави можна виділити такі види цін: фіксовані; ті, що регулюються; вільні.

Існують також і інші класифікації цін. Так, наприклад, ціни, що обслуговують зовнішньоторгівельний обіг за умовами комер­ційного контракту поділяють на: тверді (стабільні, фіксовані, га­рантовані); гнучкі (ковзаючі); ціни з наступною фіксацією.

В залежності від того, де проводиться реалізація товару, розр­ізняють внутрішні ціни, за якими реалізують вироби на внутріш­ньому ринку, експортні (імпортні) ціни, за якими товари постача­ють в інші країни, та світові ціни, які утворюються на світовому ринку товарів.

Конкретні ціни — відображають реальний рівень ціни на то­вар відповідної якості при відповідних умовах доставки і платежів. Конкретні ціни, складають комерційну таємницю.

Біржові котировки — відображають курс цінних паперів або ціну товару на біржі, реєстровані і опубліковані котирувальною комісією.

 

« Содержание

» следующая страница »
1  ... 102 103 104 105 106 107108 109 110 111 112  ... 182