Барановський формулює закон цінності, згідно з яким граничні корисності
відтворюваних господарських благ прямо пропорційні їх трудовим
вартостям й за допомогою ринку об'єктивуються, перетворюючись у ...2
суспільні категорії .
На відміну від А. Маршалла, який враховує обсяги капіталу та час на його інвестування, середню норму прибутку та ін., український вчений абстрагується від цих складових
, внаслідок чого його теорія є дещо спрощеною.
Оцінюючи теорію М. Туган-Барановського в цілому, слід зазначити, що в ній суперечливо поєднуються оцінки трудової теорії вартості. Так, з одного боку, він стверджував, це "в науці утвердилася на довгий час так звана трудова теорія цінності, як вона була розвинена Рікардо"
. Анааогічно він оцінював трудову теорію вартосгі К. Маркса.
З іншого боку, надмірно переоцінюючи роль концепції граничної корисності, прирівнює її з теорією трудової цінності, вбачаючи відмінність між ними лише в тому, що вони підходять до вивчення цінностей з різних сторін, отже, з одного боку, це "такзвана "теорія, а з іншого - її найвища оцінка.
Певною мірою збагатив М. Туган-Барановський і теорію економічних циклів. При цьому він опирався на синтез теорії вартості та концепції граничної корисносгі. Водночас, проголошуючи недоцільність обгрунтування висновків щодо цілого на основі аналізу окремої частини (тобто методу індукції), він не зміг використати цей елемент діалек-
тичного методу дослідження. Метою своєї роботи "Промислові кризи в сучасній Англії, їх причини і вплив на народне життя " (1894) вчений ставить вивчення швидкого промислового прогресу в Англії, його механізму та специфічних законів розвитку капіталістичної економіки.
Причинами економічних криз він вважає банкрутство індивідуалістичного, неорганізованого господарства в умовах механізму вільної конкуренції, неправильність розподілу національного виробництва, кредитні відносини та ін. При цьому він слушно вбачає у розвитку різних форм монополістичних об'єднань, а також акціонерних компаній у промисловості не лише негативні, а й прогресивні сторони.
М. Туган-Барановський піддає критиці концепцію Сісмонді, який причиною криз називав недоспоживання народних мас, а отже не враховував значення продуктивного споживання. Однак не об'єкгивно як позитивну він оцінював концепцію реалізації Ж. Б. Сея.
Позитивною стороною дослідження при з'ясуванні рушійних сил прогресу є висновок Туган-Барановського, що двигуном розвитку капіталізму є інновації передусім в галузях, що виробляють засоби виробництва. Він також підтримав положення марксистської теорії про те, що матеріальною основою періодичності економічних криз є масове оновлення основного капіталу. Вперше в економічній літературі вчений ділить все суспільне виробницво на три підрозділи: виробництво засобів виробництва, виробництво предметів споживання для робітників і виробництво предметів споживання (предметів розкоші) для капіталістів.
Проте в контексті сучасної економічної науки виділення останнього підрозділу не сприймається в якості окремого підрозділу, а інновації розглядаються лише як один із чинників еволюції капіталістичної системи господарства. Крім того, називаючи причиною всіх промислових коливань в Англії коливання попиту, Туган-Барановський тим самим дає поверхове трактування цієї проблеми, оскільки не поєднує їх з періодичним оновленням основного капіталу.
Упередженою слід вважати оцінку українським економістом внеску К. Маркса в дослідження криз. Це виявляється у тому, що Туган- Барановський:
по-перше. робить висновок про близькісгь концепції Сісмонді щодо теорії криз К. Маркса і віднесення останньої лише до теорії ринку. Насправді К. Маркс називає основною причиною криз суперечність між суспільним характером капіталістичного виробництва і приватнокапіталістичною формою привласнення, а злиденність трудящих та суперечнісгь між виробництвом та споживанням він вважав похідною
» следующая страница »
1 ... 89 90 91 92 93 9495 96 97 98 99 ... 279