Політична економія й економікс різняться, по-сьоме, тим, що остання надмірно переповнена графіками, схемами, математичноми формулами,
'Хаек Ф. Пагубная самонадеянность. Ошибки социализма. М., 1992, с. 17.
2 Цит. по: Вопросы экономики. 1993. № П. с. 20.
еклектично суперечливими положеннями, багатьма застарілими догмами і стереотипами. Це позбавляє її значною мірою ознак теоретичності, принципів методологічності, критеріїв педагогічності. При вивченні такого матеріалу багато зусиль студентів, аспірантів і навіть викладачів без належної математичної підготовки витрачається на те, щоб засвоїти ці формули, які здебільшого не розкривають сутність економічних явищ і процесів, а лише підтверджують викладений традиційним текстом зміст. Тому актуальною є критична оцінка лауреатом Нобелівської премії М. Алле західної економічної літератури в останні декілька десятиліть за її надмірну математизацію. "Впродовж: чотирьох десятиріч економічна література розвивалась у хибному напрямі: у бік абсолютно штучних і відірваних від життя економічних моделей з переважанням математичного формалізму, що є визначним кроком назад"1 .
Крім того, в економікс обгрунтована незначна (порівняно з політичною економією) кількість економічних законів, причому деякі з них є сумнівними за своєю сутністю (наприклад, діють за незмінності низки умов, які у дійсності змінюються).
Зрештою, економікс П. Cамуельсoна приблизно на 90 % насичена американською дійсністю. Тому студенти тих вузів, у яких за основу викладання економічної теорії взято економікс, вивчають під кутом зору вузько прагматичного підходу відірвану на декілька десятиліть від реалій України американську дійсність.
З погляду методології в економікс переважає кількісний підхід (у політичній економії - якісний та сутнісний аналіз у поєднанні з кількісними характеристиками), функціональний аналіз (замість причинно-наслідкового), суб'єктивно-ідеалістичний напрям (замість об'єктивного у поєднанні з суб'єктивними оцінками), цивілізаційний (замість формаційного, у т. ч. класового в поєднанні із цивілізаційним). Відмовлятись від класового підходу в Україні, де за роки незалежності інтенсивно формується клас буржуазії, а більшість зубожілого населення перетворюється в люмпенізований пролетаріат- передчасно. Важливо й те, що економічна теорія у формі "економікс" абстрагується від глибоких соціально-економічних суперечностей і вад капіталістичного суспільства. Зіставляючи маржиналістську концепцію, яку сповідує "економікс", із реаліями дійсності, відомий американський
1 Цит. по: Економічна енциклопедія. Т. 1, за ред. С. В. Мочерного. K., "Академія", K., 2000, с. 38.
економіст Р. Хейлброннер запитував: "що може зробити гранична корисність із гігантськими корпораціями, військово-промисловим комплексом, імперіалізмом, життя у гетто? Чи не є час, витрачений на її вивчення, простим відволіканням від таких пекучих проблем економічного життя?".
Крім того, намагаючись показати, що виклад матеріалу у цьому підручнику підпорядкований певній системі, П. Самуельсон водночас зазначає: "Ми намагалися викласти його так, щоб викладач міг при бажанні змінювати порядок вивчення ... вивчати розділи у будь- якому порядку1. За такого принципу побудови матеріалу говорити про системність його викладу некоректно.
З'ясування основних відмінностей між політичною економією і економікс дозволяє водночас розрізнити економічну теорію від економікс
і політичної економії. У найзагальшшому вигляді політична економія є найважливішою складовою економічної теорії, її ядром, тоді як економікс
- лише вузько прагматичним зрізом такої теорії, з якої значною мірою вихолощено політекономічний аспект.
8.2. ЗАХІДНІ КОНЦЕПЦІЇ ВЛАСНОСТІ ТА ЛЮДСЬКОГО КАПІТАЛУ
» следующая страница »
1 ... 106 107 108 109 110 111112 113 114 115 116 ... 279