Інвестознавство

З кінця 50-х років у капітальному будівництві адміністративним шляхом був узятий курс на переважне використання збірного залізо­бетону як основного конструкційного матеріалу практично у всіх ви­дах будівництва — промислового, житлового, соціально-побутового, водогосподарчого і т.д. Ніде у світі будівництво із збірного залізобето­ну не придбало такого поширення.

Але ця помилкова орієнтація на повсюдне використання збірного залізобетону, як основного конструкційного матеріалу у виробничо­му будівництві замість металевих конструкцій призвела до гігантської перевитрати цементу, щебню, піску, вугілля і т.д. А того металу, що витратиться на виготовлення збірних залізобетонних конструкцій для виробництва споруджень, цілком достатньо, щоб виготовляти їх тільки з металу, не використовуючи бетон. Наявність величезних витрат ме­талу і інших матеріалів потребувало постійного збільшення ресурсів, що направлялися на нагромадження. Природно, що віддача від цього, порівняно з витратами, була невеликою.

Крім того, консервативна технологія будівництва зі збірного залі­зобетону призвела до збільшення тривалості і вартості спорудження об’єктів у різних галузях народного господарства, а в житловому буді­вництві взагалі не відповідає біологічним потребам проживання. Інве­стиційний цикл у будівництві нерідко здійснюється за 10-12 років про­ти 2-3 років у розвинених країнах. Технологічне і економічне відста­вання в таких умовах неминуче.

Будівництво зі збірного залізобетону невідступно супроводжуєть­ся, крім усього, високими транспортними витратами, що нерідко до­сягають 50-60% вартості спорудження. Це ще більш збільшує «витрат­ний» характер «залізобетонного» будівництва.

Але розвиток матеріальної бази будівництва, значною мірою, має інерційний характер і збірний залізобетон ще якийсь час збереже своє місце, але питомі показники його використання будуть мати неухиль­ну тенденцію до зниження. Випереджаючими темпами буде зростати використання сталевих будівельних конструкцій, особливо легких ком­бінацій з ефективним теплозберігаючим наповнювачем, а також кон­струкцій виробів з алюмінієвих сплавів. Їх використання призводить до зниження маси конструкцій, будинків і споруджень, скороченню термінів будівництва вивільненню трудових ресурсів, підвищенню якості.

Підвищення ролі науково-технічного прогресу в розвитку капі­тального будівництва ставить перед проектуванням усе більш високі вимоги, оскільки тут упроваджуються наукові розробки, від яких за­лежить майбутня ефективність споруджуваного об’єкта. У проектах повинні ширше застосовуватися прогресивні науково-технічні досяг­нення, ресурсо-, і енергозберігаючі технології й устаткування, еко­номічні об’ємно-планувальні передові методи організації виробницт­ва і праці. Необхідно упорядкувати мережу науково-дослідницьких, проектно-дослідницьких, конструкторсько-технологічних організацій.

Значне поширення повинно одержати варіантне проектування, більш глибоке пророблення технологічних, конструкторських, архі­тектурних рішень. На стадії розробки проектно-кошторисної докумен­тації можна досягти 80% економії загальної вартості будівництва.

З метою вирішення житлової проблеми особливу увагу необхідно приділити відродженню цегельної промисловості і будівництва бу­динків з їх цегли, особливо одно — двоповерхових котеджів. Перспек­тивним представляється будівництво з пористих блоків, для випуску яких неважко пристосувати потужності для виробництва збірного за­лізобетону. Широкі можливості відкриває монолітне домобудівницт­во, особливо в сейсмічних районах, територіях підземного вуглевидо­бутку, а також у районах Криму і Карпат з унікальним ландшафтом. Індустріальне монолітне домобудівництво дозволяє на 40% зменшити витрати на створення виробничої бази, на 20% витрати металу порівня­но з великопанельним домобудівництвом, на 25% — трудовитрати по­рівняно з будівництвом житла з цегли. Важливу роль у скороченні три­валості інвестиційного циклу і підвищення його ефективності грає інфраструктурна ділянка будівельного комплексу. Необхідно змінити ремонтно-експлуатаційну базу, систему виробничо-технологічної ком­плектації, складське господарство й інші виробничі служби, які ство­рюють нормативні умови для будівництва. Більш високі вимоги вису­ваються і перед кадровим потенціалом. Втілення в практику всіх скла­дових частин виробничої концепції розвитку будівельного комплексу забезпечить потенційний перехід до ефективного інвестування в еко­номіці України.

 

« Содержание


 ...  89  ... 


по автору: А Б В Г Д Е Ё Ж З И Й К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Э Ю Я

по названию: А Б В Г Д Е Ё Ж З И Й К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Э Ю Я