Інвестознавство

Нажаль, кризові процеси призвели сьогодні до порушення опти­мальних співвідношень між національними заощадженнями та інве­стиціями в народне господарство: щороку значна частина заощаджень залишилася неконвертованою в інвестиції. Як наслідок, не повністю використовуються можливості нарощування інвестиційного потенці­алу національної економіки. Особливо давалися в знаки такі негативні чинники:

•       низька дієздатність банківсько-кредитної системи, її фактична неспроможність акумулювати достатньо високий інвестиційний по­тенціал населення, відсутність розвиненої мережі інвестиційних інве­сторів (пенсійних фондів та страхових компаній);

•        неефективне й безсистемне використання амортизаційних фондів;

•      низький рівень капіталізації прибутків підприємств та відсутність економічних та (податкових ) стимулів;

•       спрямування інвестиційного потенціалу приватизації переваж­но на цілі бюджетного споживання;

•      розпорошування інвестиційних бюджетних коштів;

•       відсутність необхідної системи страхування інвестиційних ри­зиків, нерозвиненість фондового ринку та іпотечних відносин, лізин­гу та інших інститутів фінансування;

•       тіньового бізнесу як основного джерела нелегального накопи­чення та вивезення капіталу.

Визначним завданням державної політики в інвестиційній діяль­ності є сьогодні створення рівних умов для ведення бізнесу та інвесту­вання економіки України суб’єктами господарювання різної форми власності, здіснення процесу інвестування на прозорих та цивілізова­них засадах, поліпшення структури інвестиційних джерел. У зв’язку з цим політика держави повинна бути сконцентрована на:

•       прискоренні темпів економічного зростання на власній відтво- рювальній (інвестиційній) базі та на достатній ринковій основі;

•      запровадження відкритих консультацій органів виконавчої вла­ди з представниками суб’єктів господарювання, поширення інформації про реальну економічну ситуацію, внутрішні та зовнішні ринки, кон’юнктурні процеси, нормативну базу;

•      значному зниженні рівня тонізації вітчизняної економіки;

•      створення рівних умов для діяльності суб’єктів господарювання незалежно від форми власності та походження капіталу;

•      формування ефективного конкурентного середовища;

•      зміцнення фондового ринку, розвитку інститутів інвестування, страхового та пенсійного фондів, ринку корпоративних цінних паперів, його інтегрування у міжнародні ринки капіталу;

•      створення додаткових економічних стимулів для залучення інве­стицій у пріоритетні галузі економіки;

•      створення ефективної системи інтелектуальної власності.

З метою створення привабливого інвестиційного клімату та роз­витку інфраструктури інвестиційної діяльності для забезпечення ста­лого економічного зростання та підвищення життєвого рівня населен­ня Кабінет Міністрів України прийняв Постанову «Про затвердження Програми розвитку інвестиційної діяльності на 2002 — 2010 роки» від 28 грудня 2001 р. № 1801.

Основним завданням програми є:

1.      У сфері створення привабливого інвестиційного середовища для приватного капіталу:

•      дерегулювання підприємницької діяльності та лібералізації діло­вої активності;

•       завершення формування стабільної нормативно-правової бази, яка б ґрунтувалася на принципах рівності всіх інвесторів;

•      забезпечення прозорості процедур прийняття рішень централь­ними та місцевими органами виконавчої влади;

 

« Содержание

» следующая страница »
1  ... 89 90 91 92 93 9495 96 97 98 99  ... 224