Тільки структурна переорієнтація інвестицій дає можливості безболісно зменшити частину фонду нагромадження в складі національного доходу, перебороти застарілі диспропорції, збалансувати економіку, досягти більш високого життєвого рівня населення. Важливо також налагодити ефективний механізм інвестування науково — технічного прогресу, щоб не допустити відставання країни від світового рівня.
Науково-дослідні і дослідно-конструкторські розробки, які проводяться в галузі капітального будівництва, мають дуже важливе значення в інвестиційному процесі, тому що саме вони забезпечують науково-технічний рівень об’єкта, що споруджується. Як початкова частина стадії підготовки інвестиційного циклу науково-дослідницькі і дослідно-конструкторські розробки займають особливе положення між фундаментальними науковими дослідженнями і проектно-пошуковими роботами, і тому можуть істотно впливати на темпи впровадження досягнень науково-технічного прогресу й ефективність інвестування.
В будівельному комплексі України науково-дослідними й дослідно-конструкторськими роботами займаються близько 50 наукових інститутів і інших організацій наукового профілю. Питома вага витрат на будівельну науку і наукове обслуговування складає біля 5% загальних витрат на розвиток науки в Україні. Попутно необхідно зауважити, що на частку будівельного комплексу країни приходиться 12-13% заробленого національного прибутку, близько 13% зайнятих у сфері матеріального виробництва працівників близько 9% вартості основних виробничих фондів.
У соціально-економічній і виробничо-технічній ситуації, що характерна для нових умов розвитку економіки України, частина коштів, що будуть вивільнятися внаслідок переструктуризації капіталу, що накопичується. Доцільно перерозподілити на користь стадії підготовки будівництва. Ефективність такого рішення підтверджує і світовий досвід. В Україні, донедавна, ціна проекту складала 1-2% вартості об’єкта і не враховувала належним чином ускладнену підготовку до будівництва і необхідність мати кілька альтернативних варіантів розробок. У найбільш розвинених країнах (США, Японія, ФРН і інших) тільки на проектно-дослідницькі роботи затрачається 10-15% загального обсягу капіталовкладень. У результаті, за рахунок більш високої підготовки на новітній науково-технічній основі, інвестиційні процеси протікають ефективно, швидко, якісно.
Так, у США середня тривалість спорудження об’єктів у галузях переробної промисловості, торгівлі, фінансів, охорони здоров’я і освіти, будівництва була на рівні від 11 до 27 місяців у залежності від типу і розмірів об’єкта, що споруджується, причому процес будівництва однотипних промислових об’єктів за останні десять років скоротився приблизно на 13%. Ця обставина мала велике значення для підвищення ефективності інвестування в цілому. Характерно, що ще при проектуванні передбачається можливість майбутньої реконструкції і технологічного переозброєння промислових підприємств. З метою забезпечення при цьому мінімальних обсягів і термінів робіт розробляються «гнучкі» проекти (із гнучким генеральним планом забудови і спорудженнями, що легко монтуються і демонтуються), уже завбачливо пристосовані до заміни устаткування і навіть незалежність від конкретної технології.
Природно, що більш детальна підготовка інвестиційного циклу вимагає більше часу і засобів, але це цілком виправдовує себе внаслідок скорочення і здешевлення стадій будівництва й освоєння проектних потужностей. Крім того, великі ресурси капітального будівництва небагато пізніше списуються з народногосподарського обліку (а в цей час вони працюють) і раніше повертаються у вигляді сучасних основних фондів і виробничих потужностей.
Важливе місце серед складеного ефективного інвестування займає формування тенденцій проти затратного розвитку виробництва будівельних конструкцій, матеріалів і виробів з метою зниження матеріалоємності і підвищенні індустріалізації будівництва.
» следующая страница »
1 ... 83 84 85 86 87 8889 90 91 92 93 ... 224