Інвестознавство

Особливу складність в умовах економічної кризи і реструктури­зації економіки являє собою задача збереження і подальшого нарощу­вання власного науково-технічного потенціалу, що дозволяє адапту­вати досягнення науки і техніки до вимог технологічного відновлення виробництва. Велику складність представляє задача організації влас­них науково-технічних досліджень, пов’язаних, з великими фінансо­вими витратами. Вартість, наприклад, одного електронного мікроскопа досягає 0,5 млн. доларів, вартість роботів середньої складності коли­вається від 30 до 40 тис. доларів, загальні витрати, пов’язані з розроб­кою і виробництвом дослідних партій сучасних телефонних систем досягають 400 млн. доларів і більш. Так що, Україна, у сучасних умо­вах, може дозволити собі настільки значні витрати на НДДКР тільки в пріоритетних галузях. Частка витрат на НДДКР у валовому внутріш­ньому продукті розвинених країн, в середньому, складає 2-4%, Украї­ни ж — менше 1%. Розвиток науково-технічного потенціалу — тільки одне з складових науково — технічного прогресу. Не менш важливу роль у ньому грає удосконалення технічного рівня функціонуючих у країні виробничих сил.

Можливість технічного переозброєння виробництва й прискорен­ня темпів технічного прогресу в Україні пов’язано з використанням технічних організаційних і виробничих досягнень економічно розви­нених країн. Вплив науково-технічної революції в даному випадку до­сить суперечливий. З одного боку, мається можливість одержати в го­товому вигляді зі світового ринку таку техніку, технологію, будинки, що значно перевершують усі реальні можливості місцевого виробниц­тва і можуть стати важливим фактором прискорення розвитку. З іншого боку, виникає технологічна залежність.

Без залучення до сучасного науково-технічного прогресу Україна залишиться в стані економічної відсталості, що буде неминуче збільшу­ватися. Але, одночасно з цим, поширення сучасної техніки і техно­логії неможливе внаслідок нинішньої фінансової скрутності, відста­лої структури економіки.

В Україні неможливо домогтися більш-менш рівномірного підйо­му економіки тільки за рахунок останніх досягнень науково-техніч­ного прогресу, на це просто не вистачить фінансових ресурсів. Забез­печити динамізм усього господарства, при обмежених ресурсах мож­ливо, тільки використовуючи всі технічні засоби, прогресивні по відношенню до рівня виробничих сил.

Важливим кроком у здійсненні реструктуризації української економіки є надання адресної фінансової допомоги науковим уста­новам і проектно-конструкторським організаціям, що працюють над новітніми науково-технічними розробками, а також кредитної до­помоги державним і іншим підприємствам, робота яких стосується пріоритетних напрямків виробництва і свідчить про виробництво високо- й конкурентоздатної продукції на внутрішньому і зовніш­ньому ринках.

У справі підтримки структурних перетворень необхідно виходити із принципу фінансової підтримки насамперед життєздатних вироб­ничих структур, підприємств і організацій, які вже адаптувалися до но­вих реалій економічного життя, спроможні ефективно використову­вати засоби і на цій основі протягом найкоротшого часу збільшити обсяги виробництва.

Важливе значення здобуває питання перепрофілювання, консер­вації, а в окремих випадках і закриття неефективних виробничих струк­тур. Повинна бути спрощена процедура банкрутства, мета якої — на­дати можливість кредиторам конфіскувати окремі активи підприємств — банкрутів.

В забезпеченні широкого комплексу структурних перетворень в національній економіці, інтеграції фінансового і промислового капі­талу і активізації на цій основі інвестиційного процесу особливе зна­чення здобувають фінансово-промислові групи, які будуть відігравати головну роль у вирішенні найбільш важливих задач перебудови україн­ської економіки.

 

« Содержание


 ...  90  ... 


по автору: А Б В Г Д Е Ё Ж З И Й К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Э Ю Я

по названию: А Б В Г Д Е Ё Ж З И Й К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Э Ю Я