Вчасно диверсифікований бізнес дозволяє уникнути періоду «спаду» корпоративної структури. Замість нього настає черговий виток життєвого циклу корпорації але вже не з періоду «народження», а з періоду «розширення».
Визначений вплив на співвідношення різних форм інвестування роблять і розміри корпоративних структур. Інвестиційна діяльність невеликих і середніх за розмірами структур у більшій мірі пов’язана з реальними інвестиціями, у той час, як для великих корпорацій частка фінансових інвестицій зазвичай вища. При цьому визначений вплив на співвідношення реальних і фінансових інвестицій має загальний стан економіки, що визначає кон’юнктуру окремих елементів інвестиційного ринку. В умовах нестабільності економіки, високих темпів інфляції, постійної зміни податкової політики ефективність реального інвестування істотно знижується при одночасному зростанні інвестиційних ризиків. У такі періоди більш ефективними є фінансові інвестиції, особливо короткострокові (за умови, що прибутковість цих інвестицій перевищує темпи інфляції).
З урахуванням цих умов оцінки різних форм інвестування диференціюється за окремими етапами інвестиційної діяльності корпоративної структури.
Узагальнення досвіду інвестиційної діяльності корпоративних систем у другій половині 90-х рр. показує, що галузева спрямованість є найскладнішим завданням розробки інвестиційної стратегії. Його вирішення вимагає поетапного підходу до прогнозування інвестицій-
ної діяльності у єдності з загальною стратегією економічного розвитку корпоративної структури. На першому етапі досліджується доцільність двох основних стратегічних напрямків інвестиційної діяльності.
1. Галузевої концентрації.
2. Диверсифікованості інвестиційної діяльності.
Як правило, початкові етапи діяльності корпоративної структури пов’язані з концентрацією її на одній галузі, що є найбільш знайома інвесторам.
Огляд західної практики показує, що багато хто з найбільш щасливих інвесторів досягли високого рівня добробуту, використовуючи стратегію концентрації тобто не виходячи за межі багатогалузевої діяльності. Особливо яскраві приклади дає нам виробництво окремих видів науковомісткої продукції (комп’ютерна техніка, комп’ютерні програми і т.п.) чи продукції, що задовольняє нові потреби великого кола споживачів. Водночас, серед інвесторів, що використовують цю стратегію, спостерігається найбільше число банкрутств. Це зумовлено тим, що концентрація пов’язана з більш високим рівнем інвестиційних ризиків, ніж можуть дозволити собі багато інвесторів.
Стратегія галузевої концентрації (якщо вона, незважаючи на високий рівень ризику, все-таки обирається інвестором) може бути використана лише на перших трьох стадіях життєвого циклу корпоративної структури, тому що за сприятливих обставин вона, як правило, забезпечує найбільш високі темпи виробничого розвитку збільшення капіталу. На наступних стадіях життєвого циклу в міру задоволення потреби в продукції основного контингенту споживачів їй на зміну повинна прийти стратегія галузевої диверсифікованості інвестиційної діяльності.
На другому етапі досліджується доцільність різних форм галузевої диверсифікованості інвестиційної діяльності в рамках визначеної групи галузей, наприклад, галузі сільськогосподарського виробництва, харчової промисловості, транспорту і т.п. Така галузева диверсифіко- ваність дозволяє інвестору ширше використовувати накопичений досвід у сфері маркетингу, виробничих технологій і т.п. і отже, у більшій мірі визначати ефективність інвестування. Крім того, використання галузевої диверсифікованості навіть у таких обмежених рамках дозволяє істотно знизити рівень інвестиційних ризиків.
Диверсифікованість інвестиційної діяльності корпоративної структури в рамках визначеної групи галузей пов’язана з формуванням так званих «стратегічних зон господарювання». Таке формування здійснюється в процесі розробки загальної стратегії економічного розвитку структури і являє собою самостійний господарський сегмент, що здійснює свою діяльність у ряді суміжних галузей, об’єднаних спільністю споживчого попиту, використовуваної сировини чи технології. На стратегічній зоні господарювання лежить повна відповідальність за розробку асортименту конкурентоспроможної продукції, ефективної збутової стратегії, а також забезпечення їхньої інвестиційної стратегії.
» следующая страница »
1 ... 79 80 81 82 83 8485 86 87 88 89 ... 224