Інвестознавство

•      розширення обсягів випуску і асортименту товарів масового по­питу, медикаментів і медичної апаратури;

•      укріплення експортного потенціалу, освоєння конкурентоздат­них імпортозамінюючих виробництв, створення і розвиток виробництв заснованих на передових досягненнях вітчизняної науки;

•       підтримка потужностей і оновлення асортименту випуску про­дукції галузей, що формують базу технічного оновлення народного господарства на рівні, достатньому для проведення реконструкції і переозброєння народного господарства;

•      згортання діяльності виробництв економічно неперспективних і екологічно шкідливих.

На наступних етапах майбутньої перспективи інвестиційними пріоритетами держави повинно виступати:

•       формування закінчених багатогалузевих комплексів на базі найбільш глибокої обробки сировини і випуску продукції на рівні світо­вих стандартів;

•      залучення капіталів, в тому числі й іноземних, для розгортання високотехнологічних виробництв і сучасної інфраструктури;

•      переозброєння базових галузей і виробничої інфраструктури на основі досягнутого світового техніко-технологічного рівня і вітчизня­ного досвіду, що переважає світовий рівень;

•      прискорення розвитку соціальної інфраструктури і галузі послуг.

На сучасному етапі, ринок характеризується високим рівнем мо­нополізму, яскраво вираженої галузевої сегментованості, з перевагою галузей тяжкої і військової промисловості, технологічною відсталістю і зношеністю основних промислових фондів, екологічною і економіч­ною неефективністю виробництва, а також незадовільним реагуван­ням господарюючих суб’єктів на ринкові сигнали в силу нерозвиненої ринкової інфраструктури і переважних стереотипів неринкової еко­номічної поведінки людей. Всі ці явища сучасного стану української економіки являються обмежуючими факторами при розробці моде­лей реформування структури її народногосподарського комплексу.

Значний вплив на можливість і стратегію структурної перебудови економіки України надають соціально-політичні фактори, серед яких слід відокремити два. Перший пов’язаний з незадовільним матеріаль­ним положенням населення і специфікою територіального розміщен­ня промислового потенціалу. Те, що суттєва частина індустрії, причо­му переважно важкого і військово — промислового комплексу, розта­шована в східних і північно-східних регіонах України, роблять їх не­безпечними з огляду на соціально-політичні наслідки посилення структурного безробіття при розвитку ринкових відносин.

Другий фактор пов’язаний з державними пріоритетами в зовніш­ньоекономічних зв’язках. «Відхід» України з ринків збуту в республі­ках колишнього СРСР і спроба переорієнтуватися на ринки економіч­но розвинених держав, та ще при збереженні колишньої ресурсно-си­ровинної залежності від країн СНД, не тільки не сприяє більш швидким прогресивним змінам в її економіці, але і серйозно погіршують торго­вельний і платіжний баланси України. Ці дві обставини повинні бути знижені при розробці стратегії реформування економіки України і її реструктуризації в нових умовах.

В сучасних умовах стимулювання виробничого накопичення і створення економічних передумов для структурних зрушень в народ­ному господарстві можна здійснювати за трьома напрямками. Перший з них — забезпечення необхідних передумов інвестиційної діяльності на комерційній основі раніше за все шляхом зменшення інфляції (ско­рочення бюджетного дефіциту, кредитної емісії, суттєве скорочення дотацій і підтримки збиткових галузей і підприємств).

4.4.   Основні завдання формування інвестиційної стратегії

«Основна мета стратегії макроекономічної політики — забезпечен­ня умов стійкого довгострокового зростання, яке сприяло б структур­но-інноваційній та соціальній переорієнтації економіки, формування сприятливого інвестиційного середовища» зазначає Президент Украї­ни у своєму Посланні до Верховної Ради України, Європейський вибір. Концептуальні засади стратегій економічного та соціального розвит­ку України на 2002 — 2011 роки». Виходячи з цього, основою еконо­мічної та соціальної стратегії країни є сьогодні державна інвестиційна політика, завданням якої є розвиток інвестиційної діяльності спрямо­ваний на створення привабливого інвестиційного середовища та сут­тєве нарощування обсягів інвестицій.

 

« Содержание


 ...  92  ... 


по автору: А Б В Г Д Е Ё Ж З И Й К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Э Ю Я

по названию: А Б В Г Д Е Ё Ж З И Й К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Э Ю Я