Тіньова економіка являє собою систему, соціальна спрямованість окремих підсекторів якої визначена інтенсивністю небезпеки провідних її прошарків. Так, при розширенні масштабів тіньової економіки, як свідчать результати досліджень, функціонування кримінальної її частини фінансується всіма складовими тіньової сфери, причому некриміналь- на частина у фінансуванні криміналітету відіграє велику роль. Некорпо- рована зайнятість у неформальній економіці, як і прихована економічна діяльність, є легкою здобиччю кримінальної сфери, яка під тиском кризи модифікує традиційно обмежені соціальні відхилення у загрозливі, масштабні кримінальні прояви.
Одна з найбільш серйозних загроз, яка виникає для національної безпеки при розширеному відтворенні джерел розвитку тіньової економіки і дедалі більшому залученні ресурсів країни у тіньову кризовудіяльність, виявляється у формуванні загрози потрапляння економіки у тіньову інституцій- ну пастку. Це такий стан стійкої рівноваги інституїіійної кризи, який визначається розповсюдженням тіньових процесів на переважну активну частину економічного організму, його визначальні інституції при неможливості мобілізувати ресурси, у тому числі інституційні, для переходу в інший, більш ефективний, рівноважний стан. Вихід із цієї пастки потребує мобілізації витрат, що порівнянні з доходною частиною державного бюджету
.
Рух до стану тіньової інституційної пастки може перетворитися на процес з позитивним зворотним зв’язком для стану ефективності суб’єктів економічної діяльності: функціонування у сфері кризової тіньової економіки стає тим вигіднішим, чим більше системних макроресурсів у ній задіяно. Звідси й ефект «порога неповернення», небезпечний тим, що повернення до відповідного попереднього позитивного механізму руху економіки стає практично неможливим (чи потребує надзвичайних зусиль). Він виникає тоді, коли ступінь втягнення економічної діяльності у тіньову перевищує певний поріг: якщо цей ступінь досягає 40%, повернення до попередніх станів функціонування з низькими рівнями тінізації стає вкрай важким.
Найбільший деформуючий ефект експансія тіньової економіки справляє саме на інституціональну структуру суспільства і на його культурний прошарок. У функціональному аспекті тіньова структура, умовно кажучи, адитивна стосовно до офіційної економіки і в багатьох аспектах (ВВП, доходи, зайнятість, послуги, товари тощо) доповнює її до масштабів і функцій, необхідних для забезпечення системи потреб. Однак в інститу- ційному аспекті ця адитивність повністю відсутня: базові інститути тіньової економіки за своєю суттю мають протилежну спрямованість стосовно діяльності офіційної складової економіки.
Важливо враховувати і те, що досягнення тіньовою економікою по- рогових значень якісним чином змінює становище даної країни у системі світогосподарських зв’язків, значно знижує її конкурентоздатність на світових ринках капіталів через високу вірогідність потрапляння іноземних інвестицій у тіньовий сегмент економічного простору: країна стає привабливою головним чином для інвесторів, які є представниками тіньового транснаціонального капіталу. Таким чином, процеси глобалізації, як відзначається у Посланні Президента України до Верховної Ради України, виводять проблеми боротьби з тінізацією української економіки за суто національні рамки. За даними Світового банку, у сфері світової тіньової економіки щорічно виробляється товарів та надається послуг на
8—10 трлн дол. США. Тіньова складова суттєво впливає на інвестиційний клімат в країні-реципієнті, на посилення впливу тіньового міжнародного капіталу на різні сфери суспільного життя, його зрощування з державним апаратом, зростання корупції. Уцих умовах «посилення боротьби з відмиванням коштів, отриманих злочинним шляхом, та перекриття каналів фінансування тероризму є однією з обов’язкових умов, які випливають із міжнародних правових актів та угод, зокрема Конвенції Ради Європи «Про відмивання, пошук, арешт та конфіскацію доходів, одержаних злочинним шляхом», Міжнародної конвенції про боротьбу з фінансуванням тероризму, рекомендацією Групи з розробки фінансових заходів боротьби з відмиванням грошей (РАТР) та інших документів. Це покладає на нашу країну зобов’язання міжнародного рівня щодо запобігання тінізації та криміналізації економічних процесів.»
» следующая страница »
1 ... 22 23 24 25 26 2728 29 30 31 32 ... 350