Детінізація економіки у контексті трансформаційних процесів
Тіньова економіка має досить мобільний характер і легко пристосовується до швидких змін у соціально-економічних процесах, виникнення специфічного попиту на тіньову діяльність. Так, у сучасних умовах новою сферою формування загроз національній безпеці є тінізація військових технологій, виробництво та оборот зброї, який охоплює весь її життєвий цикл тіньового оборту — від розробки до тиражування й розповсюдження. Доступ тіньовиків до тіньового обороту зброї (навіть потенційного) провокує загрозу, що виходить від коаліції країн на чолі із США та міжнародних організацій щодо політичної та економічної ізоляції України на сучасних фінансових, інвестиційних ринках, суттєвого гальмування її участі у діяльності міжнародних організацій.
Головні наслідки впливу тіньової економіки на зростання загроз національній економічній безпеці можна подати у вигляді схеми (див. рис. 1.3). При цьому оскільки фактори та загрози являють собою взаємопов’язану інтегровану систему, то будь-які зміни стану кожного з факторів можуть мати безпосередній (прямий) вплив, який послаблює національну економічну безпеку, і вплив опосередкований (непрямий), що поширюється через один або декілька факторів.
На розвиток тіньових явищ вирішальний вплив справляє існуюча форма трансформаційних процесів. Серед головних факторів цього впливу, як відзначається у дослідженні центру Разумкова, слід виділити такі
:
Рис. 1.3. Основні напрямки впливу зростання «тіньовоїекономіки» на національну безпеку
50 | В.А. Предборський. Детінізація економіки у котексті трансформаційних процесів
1) неефективність діючої моделі діяльності системи влади. У механізмах функціонування органів виконавчої влади суттєво присутні рецидиви старого адміністративного стилю управління, існує невиправдане втручання держави у діяльність суб’єктів господарювання, що гальмує розвиток підприємництва і надає йому тіньової спрямованості. Окремим суб’єктам господарювання, що формують сучасну еліту, надаються невиправдані пільги і захист від громадського контролю, що також надає режиму яскравої тіньової спрямованості. Неефективно здійснюється управління державною власністю, внаслідок чого величезний виробничий потенціал працює скоріше не на суспільні інтереси, а на інтереси окремих фінансово-промислових груп. Управлінський апарат держави працює переважно в закритому режимі, що продукує відповідний нетранспарент- ний режим діяльності в цілому для суспільного управління. Система дієвого контролю над діяльністю влади з боку громадянського суспільства відсутня. Це створює сприятливі умови для зростання корупції в значній частині державного апарату, яка має системоутворюючий характер, що підриває економічні основи держави, блокує процес надходження інвестицій, гальмує проведення ефективних економічних реформ.
Попри наявну нормативну базу в державі відсутня не лише ефективна, а й будь-яка цілісна система стратегічного планування
.
Жоден з нормативно-правових документів, як і їх сукупність, не містить цілісного механізму розробки стратегій і програм соціально-економічного розвитку країни
. За експертними оцінками, нинішня система планування державної політики в Україні є результатом спонтанного процесу поєднання державних планів радянських часів, партійних програм — здебільшого ідеологічних, декларативних і не пов’язаних з ресурсними обмеженнями — з формуванням щорічних планів (програм дій уряду) на підставі бюджетних пріоритетів, що мають тактичний характер
.
Найбільш негативним наслідком названих вище вад є усунення від участі в трансформаційних процесах соціального чинника, а саме — суспільної підтримки дій влади, в тому числі з економічного реформування. Як свідчать дані, наведені на рис. 1.4 та рис. 1.5
» следующая страница »
1 ... 23 24 25 26 27 2829 30 31 32 33 ... 350