Детінізація економіки у контексті трансформаційних процесів

манд; односторонній вибір способу вирішення завдання, варіанта поведі­нки, застосування однозначного алгоритму вирішення ситуації, що підля­гає обов’язковому виконанню; безумовна обов’язковість розпоряджень і вказівок, невиконання яких може призвести до застосування різних видів юридичної відповідальності, передусім адміністративної.

Важливо не протиставляти методи управління, що використовують­ся в економічній безпеці, один одному, а застосовувати їх комплексно, вибірково, у відповідності з дійсним характером управлінської ситуації. Кожний метод має свою ефективну межу застосування, і саме у цих своїх обмеженнях він повинен залучатися до обслуговування процесів еконо­мічної безпеки, зокрема для обслуговування ланок механізму забезпе­чення економічної безпеки.

 4. Система загроз економічній безпеці держави

Загроза у широкому розумінні — це будь-який намір, можливість здійснити фізичну, моральну, матеріальну чи іншу шкоду суспільним чи особистим інтересам.

У літературі існують різні підходи стосовно дослідження загроз еко­номічній безпеці

. На наш погляд, під загрозами економічній безпеці Ук­раїни слід розуміти явні чи потенційні дії, що ускладнюють або унемож­ливлюють реалізацію національних економічних інтересів і створюють небезпеку для соціально-економічної та політичної систем, національ­них цінностей, життєзабезпечення нації та окремої особи.

З цієї дефініції випливає, що визначення національних економічних інтересів має першочергове значення при створенні системи економічної безпеки, яка є складовою цілісної системи національної безпеки Украї­ни. Національні економічні інтереси невіддільні від історії і традицій ук­раїнського народу, системи господарювання, менталітету, культурних і духовних цінностей. У ролі виразника і гаранта захисту національних еко­номічних інтересів повинна виступати держава та система інституцій гро­мадянського суспільства. Однак в Україні досі відсутні чітко визначені національні економічні інтереси, не сформовано їх цілісну систему.

Це дає змогу бюрократії різних рівнів виправдовувати будь-які свої дії, запевняючи, що вони повністю відповідають національним економі­чним інтересам. Така ситуація (скільки чиновників — стільки ж тракту­вань національних економічних інтересів) таїть значну загрозу еко­номічній безпеці України.

Для проведення аналітичної та прогнозної діяльності відповідні дер­жавні та недержавні органи повинні визначити національні економічні інтереси, дослідити їх взаємодію, співвідношення пріоритетності тощо.

Для з’ясування суті національних економічних інтересів доцільно розглянути досить широку за колом ознак класифікацію (див. рис. 1.2)

.

Для створення цілісної системи національних економічних інтересів та її ефективного функціонування насамперед потрібно:

•      створити відповідну нормативну базу;

•      проводити моніторинг національних економічних інтересів та їх моделювання;

•      створити банк даних щодо національних економічних інтересів;

•      забезпечити баланс національних економічних інтересів та їх гар­монійне поєднання.

Найбільш пріоритетними економічними інтересами є:

•      створення самодостатньої, конкурентоспроможної, соціально спря­мованої економіки;

•      розбудова розвинутої інституціональної ринкової інфраструкту­ри, ефективного господарського механізму та правового їх забезпечення;

•      забезпечення альтернативних джерел надходження енергоресурсів, насамперед нафти та газу;

•      створення ефективного військово-промислового комплексу;

•       збереження й розвиток інтелектуального та науково-технічного потенціалу України;

 

« Содержание

» следующая страница »
1  ... 17 18 19 20 21 2223 24 25 26 27  ... 350