Звернення до дослідження причинно-наслідкової тенденції способу виробництва для встановлення глибинних причин тінізації дає змогу розробити типологію причин існування та розвитку тіньової економіки, побачити закономірності формування особи, цінностей та системи поведін- кових механізмів прошарків менеджерів-тіньовиків у нашому суспільстві, а також запропонувати застережні заходи щодо подолання їх ролі в процесі трансформації економічного життя.
Який же механізм причинності тінізації, інакше кажучи, що зумовлює існування причинної тенденції розвитку тіньової економіки? Сам як такий причинний ряд тінізації у статичному стані (гносеологічно) не зумовлює перехід від однієї причинно-наслідкової пари зв’язків до інших. Економічні протиріччя, які виникають і розвиваються в тій чи іншій ланці причинної тенденції, є дійсним джерелом соціальної динаміки і причиною будь-якого процесу, в тому числі тінізації економічної діяльності.
При визначенні ролі економічних протиріч категоріального ряду способу виробництва у розвитку тіньових процесів слід брати до уваги такі методологічні обставини.
Економічні протиріччя являють собою могутні природні внутрішні причини розвитку будь-якої економіки, знаряддя її ефективного реформування, усунення дисфункційності у механізмах соціально-економічних систем. Річ у тім, що заперечення застарілих економічних форм, які накопичують протиріччя і утворюють кризові явища, зокрема у системі державного економічного управління, виявляють нездатність до збереження його функціонального гомеостазу і, відповідно, сприяють поширенню явищ тінізації, означає одночасно перехід до нових форм державного управління, до якісного зростання їх ефективності.
Економічні протиріччя як причину існування тіньової економіки неправомірно поділяти на об’єктивні і суб’єктивні, оскільки суб’єктивних економічних протиріч як причинного фактора просто не існує — суб’єктивна діяльність, як відомо, з позицій історичного процесу також є елементом об’єктивного. Однак протиріччя, як і об’єктивні економічні закони, проявляються через діяльність суб’єктів господарювання, державного економічного управління зокрема. Ця діяльність являє собою діалектичне протиріччя єдності об’єктивного і суб’єктивного, матеріального й ідеального, прогресивного і регресивного, невідповідності і відповідності, зовнішнього і внутрішнього тощо.
Механізм, завдяки якому економічні протиріччя справляють саную- чий вплив на економіку, зменшення її тінізації, є складним соціальним явищем і поки що недостатньо вивченим теоретично. У головному сутність цього механізму виявляється, на наш погляд, у діалектичному запереченні застарілих чи неадекватних новому циклу розвитку економіки форм і методів управління економікою, передусім державного, що одночасно означає становлення нових, більш ефективних форм і методів господарської діяльності. Механізм функціонування способу виробництва здійснює циклічний процес свого функціонування та розвитку. Сам економічний цикл являє собою складну, розвинуту в часі структуру. Зазначений механізм являє собою складну діалектичну взаємодію (протиріччя) екзогенного та ендогенного механізмів функціонування економіки певних країн (групи країн).
У процесі циклічного розвитку в механізмі функціонування способу виробництва закономірно накопичуються певні протиріччя, кризові, конфліктні невідповідності. Головним знаряддям діалектичного заперечення кризових протиріч, які призводять, зокрема, до розвитку явищ тінізації, є розбудова відповідного механізму господарювання, насамперед державного управління економікою. Рівень ефективності цього знаряддя подолання кризи через економічне зростання визначається його відповідністю завданням економічної трансформації: при відповідності цим завданням він сприяє процесам економічного відродження, забезпечує більш м’який характер самого трансформаційного процесу, тенденцію до обмеження тінізації, і навпаки, посилення кризових тіньових соціально-економічних явищ, які набирають тої чи іншої гостроти конфліктної форми — при їх невідповідності, надає трансформаційним процесам якості економічної інерції. Саме обмеження неадекватності трансформаційних процесів в управлінні, які набувають ознак економічної інерції і стимулюють переведення тіньових процесів (в політиці, в економіці) у системоутворюючі, і є головним завданням держави у системі протидії тінізації у перехідний період. Це є і головним, ще невирішеним економічним завданням для Української держави, її протитіньових механізмів.
» следующая страница »
1 ... 99 100 101 102 103 104105 106 107 108 109 ... 350