Згідно з центральною настановою діалектичного підходу, основним і вирішальним елементом суспільства, що визначає причинність усіх соціально-економічних процесів, є спосіб виробництва. Розглядаючи у найбільш загальному вигляді категоріальний ряд способу виробництва, накопичення суперечностей у ньому як причинну основу соціально-економічних процесів, ми насамперед звертаємо увагу на певну тенденцію, що виявляється у причинно-наслідковій залежності категорій даного ряду, загальне розгортання якої здійснюється у напрямку від способу виробництва через проміжні, зв’язуючі ланки до духовного життя суспільства. У соціально-економічних, кримінологічних дослідженнях традиційно виділяються такі основні ланки (сфери) життєдіяльності: економічна, соціальна, політична, духовна. При цьому кожна з них являє собою діалектичний взаємозв’язок, органічну єдність діяльності та відносин суб’єктів відповідної діяльності. При вивченні причинного комплексу девіації досліджується не тільки стан економічних, соціальних, політичних, духовних відносин, економічна або інша діяльність різних груп населення, а й діяльність із управління економікою, політикою і т.ін.
Класичним висновком діалектичного матеріалізму є положення про особливе значення способу виробництва по відношенню до всіх інших членів свого категоріального ряду. Спосіб виробництва є дійсним початком даного ряду для наступного дослідження дисфункціональних суперечностей, які призводять до тінізації економічних відносин.
У категоріальному ряді способу виробництва прослідковується своєрідно розгорнутий причинно-наслідковий ланцюг зв’язків. Вони являють собою не просту множину парних взаємодій, кожна з яких може мати каузальний зв’язок з тінізацією. У цій причинно-наслідковій тенденції є свій чітко фіксований напрям руху: при русі від способу виробництва відбувається нібито «зниження», а при русі від духовного життя — нібито «зростання» причинності, зокрема тіньової економіки. При всій умовності і метафізичності характеристик «зниження», «зростання», вони відбивають головну — базову внутрішню логіку даного категоріального ряду щодо виявлення причин економічної девіації
.
Базова тенденція причинно-наслідкових зв’язків, розвиток якої починається зі способу виробництва, завершується у сфері духовного життя суспільства. Але це завершення є тільки підсумком першої тенденції, першої сторони діалектично протилежних тенденцій у категоріальному ряді способу виробництва. Причинно-наслідковий ланцюг не уривається на духовній сфері, на суб’єкті, а повертається до свого вихідного пункту — до буття способу виробництва. Таким чином, не мотив злочину, не деві- антна психологічна активність суб’єкта сама по собі є причиною правопорушення, а суперечності способу виробництва та обумовленість ним суспільного життя. Але активність духовного життя, як діалектичної протилежності першої, базової тенденції, трансформує цей потенціал девіації у реальну протиправну дію, в нашому випадку—реальний процес тінізації економічної діяльності.
Безумовно, другий ланцюг зв’язків, який здійснює зворотний рух, побудований на основі базової тенденції як її своєрідне продовження, розвиток. Без головного, базового взаємозв’язку: спосіб виробництва — спосіб організації — спосіб управління — спосіб тінізації, — взагалі нема сенсу розглядати механізм другого циклу причинно-наслідкових залежностей, який при цьому виглядатиме як суцільно побудований на феноменальних впливах
.
Відображенням другого — обумовленого ланцюга причинних зв’язків є зворотний вплив кожного елемента цього ряду на свої причини. Так, духовна сфера — царина, де продукуються ідеї, мотиви поведінки, в тому числі кримінальної. У цьому сенсі духовне життя виступає як ґрунт та причина політичного життя, впливу деформацій у духовних цінностях суспільства на дисфункцію, тінізацію політичного життя. В свою чергу, дисфункційний потенціал політичного життя обумовлює кризовий стан соціальної сфери, конфлікт інтересів членів суспільства. Конфліктна форма розвитку соціальних відносин впливає на розвиток управління економікою, накопичення суперечностей між його ланками. Спрямованість управління визначає спрямованість організації виробництва та його результатів.
» следующая страница »
1 ... 98 99 100 101 102 103104 105 106 107 108 ... 350