Закон зобов’язує провадитити перевірку відомостей щодо власника економічних прав, котрий не є стороною в договорі, коли є дані, що така сторона не є власником коштів, стосовно яких має місце угода, або щодо цього є сумніви. У цьому випадку від сторін вимагається не лише підтвердження даних, але й підтвердження права власності або вказівки на справжнього власника. Отримані дані заносяться до відповідного реєстру.
Якщо ділові стосунки встановлено шляхом листування або якщо провадиться достатньо значна операція, перевірка права власності є обов’язковою.
Коли стороною є юридична особа, слід отримати дані щодо того, хто її очолює. Якщо власника не визначено, отримуються дані щодо всіх осіб- керівників.
Згідно зі ст.7 Закону РФ «Про протидію легалізації («відмиванню») доходів, отриманих злочинним шляхом» організації, які провадять операції з грошовими коштами та іншим майном, повинні подавати в уповноважений орган інформацію про операції, які підлягають обов’язковому контролю. Вони повинні документально фіксувати інформацію у таких випадках: заплутаний або незвичний характер правочину, який не має очевидного економічного змісту, або очевидної законної мети; невідповідність правочину цілям діяльності організації її установчим документам; виявлення неодноразового вчинення операцій або правочинів, характер яких дає підстави вважати, що метою їх проведення є ухилення від процедури обов’язкового контролю, інші обставини, які дають підстави вважати, що правочини вчиняються з метою легалізації доходів, отриманих злочинним шляхом.
Конфіскація майна є не менш, а інколи і більш дієвим засобом боротьби зі злочинністю, ніж арешт та засудження до позбавлення волі. Уникнувши вилучення, злочинці продовжують кримінальну діяльність, навіть перебуваючи в місцях позбавлення волі. «Що турбує нас більш за все, так це те, коли ви забираєте у нас гроші. Краще сидіти у в’язниці та зберегти гроші, ніж бути на свободі без грошей», — казав Гаспаре Мутоло, один з провідних «діячів» італійської мафії.
Відповідно до проектів Закону України «Про боротьбу з легалізацією доходів, отриманих злочинним шляхом», право власності не розповсюджується на кошти та майно, отримані від злочинної діяльності. В той же час, механізм вилучення таких коштів не визначено. В окремих країнах, зокрема у Сполучених Штатах Америки, для вилучення коштів від злочинної діяльності, використовуються два види конфіскації — кримінальна та цивільна. Кримінальна конфіскація, як і в Україні, провадиться в межах кримінального процесу, але відмінністю американської системи є те, що конфіскуються лише кошти, отримані злочинним шляхом, — конфіскація як засіб покарання там не використовується. Таким чином, суд повинен довести, що кошти чи майно отримані саме від злочину, або використовувались при проведенні злочинної дії. Так, конфіскуючи транспортний засіб у особи, засудженої за контрабанду наркотиків, суд має довести, що вказана річ використовувалася для їх незаконного переміщення.
Що ж стосується цивільної конфіскації майна, то в цьому разі об’єктом справи є не особа, а саме майно. Справу може бути порушено і без порушення кримінальної справи проти власника. Це застосовується, зокрема, за відсутності складу злочину, якщо звинувачений помер і т. ін. Юридична теорія при цьому стверджує, що закон порушила не особа, а майно, що сприяло злочину чи отримане від нього. Фактично суд визначає правомірність права власності.
Позивач (тобто уряд) повинен продемонструвати достатні підстави того, що право власності на майно є недійсним. До позову може додаватися свідчення під присягою, що його дав співробітник правоохоронних органів, який арештував майно.
Після того, як надані достатні підстави, тягар лягає на плечі потенційного позивача. Позивач повинен довести, що він має право власності на таке майно. Загалом, розгляд зазначеної справи складається із таких стадій:
» следующая страница »
1 ... 211 212 213 214 215 216217 218 219 220 221 ... 381