Повстання рабів. Реформи Гракхів. Втім, слід пам'ятати, що не суперечності між нобілями і вершниками були на той час у Римі основними. Дедалі більшої гостроти набували конфлікти між великими (нобілями) й дрібними (селянами) землевласниками та суперечності протиріччя між рабовласниками і рабами.
Зубожіння і розорення італійського селянства тривало упродовж багатьох десятиліть. Цей процес вкрай несприятливо позначився на становищі Римської держави, передусім на бойовій могутності Риму, оскільки саме селянство становило основну масу війська. Адже, згідно з цензовим принципом комплектування армії, громадяни, позбавлені землі, вибували зі складу військових контингентів. Отже, чисельність армії, її боєздатність зменшувалися. Водночас надзвичайно тяжке становище, нещадна експлуатація рабів викликали наростаючий протест, відкриті бунти і щораз більш грізні повстання. Більшість рабів була з військовополонених. Ще в недалекому минулому вільні люди, вони з неприхованою ненавистю ставились до своїх господарів, протестували проти свого рабського становища і завжди були готові боротися за визволення.
Упродовж тривалого часу ці протести мали вигляд незначних виступів, які не впливали на політичне життя Риму. Приблизно з початку II ст. До н. Е. Ситуація змінюється і неодноразово відбуваються заворушення рабів, що придушуються за допомогою збройного втручання центральних римських властей.
У 199 р. До н. Е. У м. Сетії поблизу Риму карфагенські заручники організували велику змову рабів, провели агітацію серед підневільного населення інших місцевостей. Проте два зрадники-раби повідомили власті про змову. Виряджений з Риму з військовим загоном претор упіймав і стратив призвідників. Повстання рабів у м. Пренесте закінчилося стратою 500 осіб. У 196 р. До н. Е. Повстало декілька тисяч рабів у Етрусїї. Повстання було придушено, а його організаторів розіп'ято на хрестах. В Апулії у 80-х роках за участь у повстанні страчено майже 7 тис. Осіб.
Сицилійське повстання рабів. Перше справді велике й найбільш тривале повстання рабів почалось 138 р. До н. Е. В Сицилії, де надзвичайно жорстоко поводилися з рабами. Керівником повстання був сирієць Євн, якого вважали пророком. Об'єднаними зусиллями рабів було розбито і вигнано римські гарнізони, спалено римські вілли, вбито багато рабовласників. Євна проголошено царем і названо іменем сирійських царів — Антіохом. Повстанню рабів співчували і підтримали деякі верстви неримського вільного населення. Для допомоги цареві в управлінні створено раду, куди обрано "значних розумом людей". Рабство, однак, не ліквідували. Дістали свободу лише ті, хто приєднався до повстання.
Римляни довго не могли розправитись з повсталими. До Си- цилії довелось відрядити консула Публія Рупілія з армією, який 132 р. До н. Е. Ліквідував це повстання. Сицилія знову опинилася під владою Риму.
Загострення соціальних суперечностей серед вільних, поширення повстань рабів були безсумнівними симптомами назріваючої кризи в римському суспільстві. Безроздільне панування нобілітету зумовлювало все більше невдоволення серед широких верств вільного населення. Селянські маси, які витіснялися з землі нобілями і латифундистами, голосніше і наполегливіше вимагали земельного переділу, ліквідації боргових зобов'язань, протестували проти роздачі фонду багатіям, як це робила держава, віддаючи землі тим, хто за них більше платив. Отож опозиція сенатові, котрий очолювали нобілі, зростала.
Вже з 145 р. До н. Е. Народні трибуни на зборах, виголошуючи промови, поверталися обличчям до народу, а не до сенату, як це було прийнято. В 139 р. До н. Е. За законом Габінія було введено у Народних зборах таємне голосування.
Аграрна реформа Тиберія Гракха. Проте початком могутнього демократичного руху слід вважати обрання в народні трибуни у 134 р. До н. Е. Тиберія Гракха, ініціатора і рішучого прихильника аграрних реформ. Він належав до відомого плебейського роду Сем- пронїїв. Його батько був видатним полководцем і політичним діячем, мати Корнелія, дочка Сципіона Старшого, вирізнялася розумом і освітою. Тиберій і його молодший брат Гай здобули блискучу освіту. Тиберій брав участь у боях за здобуття Карфагена.
» следующая страница »
1 ... 124 125 126 127 128 129130 131 132 133 134 ... 215