До н. Е.) Римляни зазнали поразку. В останній битві загинуло близько 80 тис. Римських воїнів. Подальше ведення війни знову доручили Гаю Марію.
Реформа збройних сил Тая Марія. Спочатку Гай Марій приступив до реформи збройних сил (106—105 рр. До н. Е.). Передусім він скасував попередній принцип комплектування легіонів, коли в армії могли служити лише громадяни, які мали земельну власність. Надалі вона повинна була комплектуватися лише на добровільних засадах, незалежно від майнового цензу, тобто вперше набирали в армію всіх бажаючих — неімущих, пролетаріїв, котрих було в державі дуже багато. Брали до уваги лише громадянство і придатність до військової служби. Оскільки воїни і офіцери одержували певну платню, озброєння, обмундирування і харчування, вони не були обтяжені турботою про своє господарство, сім'ї. Строк служби становив 16 років. Після цього воїни могли йти у відставку і наділялись землею. Так формувалося постійне професійне добре навчене військо.
Дещо було змінено структуру війська. Основною бойовою одиницею, як і раніше, залишався легіон, який поділявся на десять когорт. Когорта стала головною тактичною одиницею римської армії, замінивши маніпулу. Когорти ділилися на центурії, які тепер складалися не зі 100, а з 80 воїнів. Вони ділилися на 10 конту- берніїв по 8 легіонерів у кожному. В кожному легіоні перша когорта мала більшу чисельність, ніж усі інші. В ній нараховувалося 10 центурій (800 воїнів). Деякі з них були кінними гонцями, кухарями або писарчуками і, зазвичай, в бою участі не брали. Інші 9 когорт нараховували по 6 центурій (480 воїнів). Таким чином, їхня загальна чисельність становила 4320 легіонерів. У кожній когорті були свої центурії гастатів, принципів і тріаріїв. І озброєння, і місце в строю визначалися командирами, а не за майновим цензом. Кожний легіон мав свій прапор — срібного орла (аквіла — символ могутності), номер і назву. В бою аквіла ніс воїн — акві- ліфер. У разі втрати прапора легіону останній розформовувався. На чолі легіону стояв легат, когорту очолював військовий трибун, а центурією командували центуріон та його помічник — опціон. Кожна центурія мала свою емблему, яку носив воїн сігніфер (прапороносець), який до того ж відповідав за організацію поховального загону. В армії було встановлено жорстку дисципліну, солдати мусили постійно навчатися, працювати в таборі, прокладати дороги, споруджувати укріплення. Будівництвом і організацією військового табору в легіоні керував досвідчений воїн — префект табору. Щоб у розташування армії не зміг проникнути ворог, в кожній центурії був свій пароль, що змінювався щодня. До кожного легіону були приписані аукзілії — загони воїнів, що комплектувалися з тих, хто не мав римського громадянства. Ці воїни об'єднувалися в когорти по 500 або 1000 солдат. Вони отримували значно меншу платню, ніж легіонери, служили в армії довше і були не так добре навчені. Втім, після закінчення терміну служби в армії вони отримували римське громадянство. Досить часто ці солдати служили в кавалерії.
У результаті військової реформи Марія замість громадського ополчення сформувалася професійна, добре навчена римська армія, чисельність її зросла, боєздатність значно посилилась.
Реформа мала і значні політичні наслідки. Якщо раніше воїни прагнули якнайшвидше повернутись з військових походів додому, до господарства, сім'ї, то маріанські воїни перетворились у солдат- професіоналів, інтереси котрих були цілком пов'язані з армією. Вони прагнули нових походів, воєн, які обіцяли їм здобич і збагачення. Змінились і відносини між полководцем та військом, яке самовіддано служило обдарованим, хоробрим командирам у переможних битвах. Солдати вірно служили полководцям не тільки в зовнішніх війнах — за потреби вони зі зброєю підтримували їхні політичні вимоги.
Перехід до системи добровільної професійної армії значною мірою сприяв виникненню громадянських воєн наступного періоду, наклав певний відбиток на весь хід внутрішньої боротьби періоду республіки. З реформованою армією Марій 102 р. До н. Е. Розбив тевтонів, а в 101р. До н. Е. У грандіозній битві біля Варцелл у Північній Італії майже повністю знищив близько 70-тисячну армію кімврів. Марій досяг у державі великої влади і популярності. Всупереч тодішнім законам упродовж короткого часу (восьми років) його 6 разів обирали консулом. Це був один з перших кроків до встановлення довготривалої військової диктатури.
» следующая страница »
1 ... 129 130 131 132 133 134135 136 137 138 139 ... 215