Проектний аналіз

—  державні гарантії компенсації;

—  забезпечення політичних ризиків.

До використання схеми проектного фінансування банки штовхає і та обставина, що усе більша кількість заявок, що надходять до них, по розмі­рах інвестицій порівняні з активами заявників чи навіть перевищують їх. У цих випадках заставне покриття виявляється вже неможливим. Тому ряд комерційних банків поволі готується до застосування принципів про­ектного фінансування у своїй діяльності, створюючи у своїх структурах відділи і управління проектного фінансування, направляючи своїх співро­бітників на навчання з питань проектного аналізу, формуючи портфелі інвестиційних проектів. При видачі довгострокових кредитів банки як і раніше в першу чергу звертають увагу на високоліквідне забезпечення, а також на фінансовий стан позичальника, але, з огляду на світовий досвід проектного, банки все частіше піддають пропоновані до фінансування проекти всебічній і глибокій експертизі, а по суті проектному аналізу, прийнятому в практиці великих закордонних кредитних установ.

У даний час питання забезпечення фінансування проекту і зв’язаних з ним проектних ризиків є наріжним каменем, однією з центральних про­блем системи управління проектами. Найбільш перспективною формою фінансування проектів є проектне фінансування, основною особливістю якого на відміну від інших форм є облік і управління ризиками, розподіл ризиків між учасниками проекту, оцінка витрат і доходів з обліком цього. Проектне фінансування називають також фінансуванням з визначенням регресу (регрес — це вимога про відшкодування наданої у позику суми). Проектне фінансування вимагає солідної законодавчо-нормативної бази, розвинутої ринкової інфраструктури, а також цілеспрямованих заходів державного стимулювання і підтримки інвестицій у цій прийнятій в усьо­му світі формі організації проектних інвестицій.

Слід зазначити, що проектне фінансування відноситься до одного з найбільш ризикових методів організації інвестицій у проект, оскільки він пов’язаний у першу чергу з високими ризиками для кредиторів, і хоча реалізація кредитних ризиків може викликати крах проекту в цілому, зби­ток у кінцевому рахунку можуть понести всі чи багато учасників проекту.

Проектне фінансування поки в Україні ще не має належного розвит­ку. На інвестиційному ринку країни домінують короткострокові інвес­тиції, а середньо- і довгострокові інвестиційні проекти є не правилом, а виключенням і їхнім фінансуванням здійснюється, як правило, у формі традиційного банківського кредитування.

14.2.       Інвестиційний план

Інвестиційний план є своєрідним продовженням виробничого плану. І якщо у виробничому плані описуються кількісні та якісні показники процесу виробництва, то в інвестиційному плані треба описати ті витрати, які необхідно зробити, аби підготувати все необхідне для здійснення ви­робничого процесу за проектом.

В інвестиційному плані має бути викладено:

1.   Докладний кошторис витрат по проекту.

2.    Перелік джерел фінансування проекту.

3.    План - графік виконання робіт по проекту (календарний).

1. Кошторис витрат включає загальні витрати за проектом, а саме:

1.    Передінвестиційні витрати — це витрати, пов’язані з підготовкою проекту, а саме:

1)   маркетингові та організаційні витрати, які здійснюються на попе­редній та підготовчій стадіях проекту;

2)   витрати на розробку техніко-економічного обґрунтування, бізнес- плану, програмних продуктів;

3)   витрати на проведення науково-дослідницьких робіт та розробку проектної, конструкторської, технологічної та іншої документації, тощо.

2.    Інвестиційні витрати — це витрати на формування безпосередньо виробничих фондів, які після прийняття їх (фондів) виконавцем проекту на баланс підлягають амортизації.

 

« Содержание


 ...  153  ... 


по автору: А Б В Г Д Е Ё Ж З И Й К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Э Ю Я

по названию: А Б В Г Д Е Ё Ж З И Й К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Э Ю Я