Класична схема проектного фінансування, при якій банк видає кредит позичальнику без права регресу (обороту) на останнього. З одного боку, джерелом прибутку банку в цьому випадку є доходи, одержувані від реалізації інвестиційного проекту, з іншої в обмін на прийняття ризиків банк одержує право на підвищений відсоток, премію, тобто на підприємницький дохід. При такій схемі банк може йти на високий ризик тільки в тому випадку, якщо проект обіцяє дуже високий прибуток. Це відноситься до великих проектів в енергетику, видобутку корисних копалин, первинній переробці сировини, тощо. При класичній схемі банк сам виступає як підприємець, бере участь у розробці і реалізації проекту, в управлінні введеного в експлуатацію об’єкта, іноді резервує за собою право на придбання частини акцій підприємства, що керує об’єктом інвестиційної діяльності.
У даний час класична схема застосовується рідко, що зв’язано з дефіцитом потенційно високоприбуткових проектів. В основному використовуються схеми проектного фінансування з обмеженим регресом (оборотом) банку на позичальника чи схеми фінансування, які передбачають повний оборот банку на позичальника, коли забезпеченням платіжних зобов’язань позичальника виступає не тільки, а іноді не стільки якість проекту, скільки грошові доходи позичальника від його загальної господарської діяльності, а також його активи і різний рід гарантії, і поручительства.
2. Підходи до проектного циклу з погляду кредитора (комерційного банку) і позичальника (компанії, яка безпосередньо веде роботи з проекту).
Як зазначалось, проектний цикл, чи життєвий цикл проекту, — найважливіше поняття управління проектами. Це поняття загальноприйняте у зарубіжній банківській практиці проектного фінансування.
Розрізняють наступні підходи. У рамках окремих фаз проектного циклу позичальник і кредитор виділяють для себе різні етапи. Дуже важливо, щоб кредитор мав чітке уявлення про проектний цикл і позичальника, а позичальник — кредитора, щоб не допускати збоїв у просуванні проекту і діяти максимально скоординовано. Кредитор повинен знати проектний цикл позичальника для того, щоб:
— максимально повно врахувати усі витрати і доходи, зв’язані з реалізацією проекту (у кожній фазі і на кожному етапі);
— представляти всі ризики, пов’язані з реалізацією проекту (також у кожній фазі і на кожному етапі);
— розробити свій графік контролю за реалізацією проекту (із вказівкою тимчасових точок, що відокремлюють різні фази й етапи один від одного).
Специфіка проектного цикла банку-кредитора полягає у тому, що у банку, як правило, мається потік заявок на фінансування проектів і відповідно на першому етапі проектного циклу в банку йде попередній добір пропозицій різних потенційних позичальників, тоді як у позичальника є один проект і перший етап є його концепція. Робота (фінансування) банку по конкретному проекту починається пізніше, ніж у позичальника, тоді, коли банк погоджується на реалізацію проекту. З моменту підписання і вступу в силу кредитної угоди (проектного договору) починається інвестиційна фаза проекту. Закінчується інвестиційна фаза для банку тоді, коли позичальник оформляє звіт про завершення інвестиційної діяльності. Для позичальника проектний цикл може продовжуватися в експлуатаційній фазі.
3. Характеристика проектного циклу різними учасниками проекту.
У принципі монопольними для банків функціями у проектному фінансуванні є функція організації кредитів і функція участі в консорціумах своїми фінансовими ресурсами. Інші функції можуть виконуватися іншими учасниками проекту, у тому числі і функції фінансових консультантів.
Взаємодія учасників проекту в рамках проектного фінансування відбувається наступним чином. При реалізації проектів (особливо масштабних) у них виявляються задіяними багато учасників, у тому числі:
» следующая страница »
1 ... 143 144 145 146 147 148149 150 151 152 153 ... 204